Чудеса ІсусаЗразок

Велика Ловитва Риби

Ісус проводив багато часу, навчаючи та проповідуючи. Одного прекрасного дня Він проповідував на березі Галілейського моря. Його, як завжди, слухав великий натовп людей. Можливо, через те, що на Нього тиснула чималенька кількість народу, або ж через те, що Він придумав новий спосіб, як утримати увагу слухачів, Ісус вирішив піднятися на порожній човен, що стояв поруч, і продовжити проповідь звідти. 

Коли Він закінчив навчати, то звернувся до Симона, щоб той знову відплив на глибину. Він сказав Симонові: "Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід" (Луки 5:4). Симон віднісся до цього трохи скептично, оскільки вони разом з напарниками працювали цілу ніч і нічого не вловили. Симон чудово розумів, що коли він нічого не вловив за ніч, то ймовірність вловити щось зараз була ще меншою. І все ж, він неохоче погоджується і закидає сіті ще раз. 

За короткий час вони вловили стільки риби, що їхній невід почав прориватися! Тоді вони почали гукати товаришів з іншого човна, щоб ті допомогли їм. Вловленою рибою наповнили обидва човни, так що ті аж стали потопати через вагу влову.

Вражений чудом, Симон Петро припав на коліна. Він благав про прощення своїх гріхів, і водночас благоговів від кількості вловленої риби. Ще б пак! Він заробляв цим на життя, але ніколи не бачив нічого подібного. Ісус звернувся до Симона Петра і до його двох напарників, Якова та Івана, повідомивши, що відтепер в їхні рибальські будні грядуть зміни - незабаром вони стануть ловцями людей! Тієї ж миті вони залишили все і пішли вслід за Ним.

Сьогоднішній Висновок: Сумніви Не Визначають Нас

Ми не перше покоління, що стикнулося з сумнівами. Приклад цьому - учні Ісуса. Ми знаємо, що вони теж сумнівалися. Петро та Хома це вже точно. І все ж, Бог не сердився на них за це, а продовжував використовувати їх, щоб змінити світ. 

Буває доволі важко довіритися Богові, адже ми не здатні фізично бачити Його. Ми споглядаємо Його роботу в житті інших людей, читаємо про Його чудеса, але не в силах зібрати залишки віри докупи, щоб покластися на Нього та вгамувати свої емоції. Тож, ми починаємо сумніватися, потім відчуваємо вину через свої сумніви, а згодом задаємось питанням, чи Бог розчарований нами через маловір'я. 

Ось чудова новина відносно наших сумнівів - вони не визначають решту нашого життя. Іншими словами, хоча ми й сумніватимемося в Богові багато разів, все ж потім нам ніщо не заважатиме відновити життя в цілковитій надії на Нього. Просто через те, що ми сумнівались у минулому, не означає, що ми завжди сумніватимемось у майбутньому. Можливо, ми стикнемося з черговою невдалою спробою довіритися Богові, але будьте впевнені, Бог не поставить на нас хрест. Він любить нас безмежно і продовжуватиме вчити нас ходити за Ним по вірі.