Життя в дусі прощенняЗразок

Коли хтось не виправдовує ваші сподівання

У всіх нас є сподівання, щодня. Ми сподіваємось, що люди діятимуть певним чином. Ми очікуємо, що все піде певним чином. Ми сподіваємося, що нас зрозуміють або оцінять. Але шанси на те, що все станеться саме так, як ми очікуємо – приготуйтеся – НУЛЬ.

Щодня буде сотня різних сценаріїв, коли ваші очікування не будуть виправдані. Ми могли б говорити про кожен можливий випадок, але це історія для іншої книги. Наразі я довіряю Святому Духу, що Він нагадає вам про це, коли вам буде потрібно – допоможе вам усвідомити, що це ваші очікування не виправдалися, і допоможе вам швидко та легко пробачити, коли це станеться.

Список можна продовжувати нескінченно. Хтось підрізає вас на дорозі, чи обходить в черзі в магазині, чи хапає останню одиницю товару, який ви дуже хотіли. Щоразу, коли у вас виникає відчуття «гіркоти», коли ви почуваєтеся осоромленими, сумними, злими, відчуваєте відторгнення або біль – саме тоді варто запитати себе: «Чи є хтось, кому я маю пробачити, щоб відчути звільнення та полегшення?»

І дозвольте мені додати ось що: іноді ви знаєте, що хтось не хотів вас образити, і ви усвідомлюєте, що поводитеся трохи безглуздо через щось незначне. Ви можете подумати: «Мені не потрібно їм пробачати – це навіть не велике діло, я знаю, що поводжуся дивно». Ось моє правило: якщо ви подумали про це більше двох разів, просто сміливо пробачте їм!

Коли хтось публікує щось обурливе в соціальних мережах, і ви так дратуєтеся через це, що коли приходите на роботу, то хочете розповісти всім, просто вибачте автору тієї публікації. Коли та жінка в магазині настільки груба з вами, що ви всю дорогу додому ведете уявну розмову в голові («Я мав сказати це, а коли вона сказала те, я б сказав це...!»), просто вибачте їй.

Я вірю, що якщо ми навчимося легко прощати у відносно незначних, повсякденних речах, ми будемо добре підготовлені до справді важливих ситуацій. Крім того, ми житимемо мирним життям і будемо добрими свідками.

Чи був цей план корисним для вас? Він адаптований з моєї книги «Я прощаю тебе, але…». Ви можете прочитати першу частину тут.