Життя в дусі прощенняЗразок

Життя у свободі

Біблія каже, що любов не поводиться нечемно, свого не шукає, не гнівається, не думає лихого (1 Коринтян 13:5). Розширений переклад Біблії каже: вона не зважає на заподіяне їй зло [вона не звертає уваги на завдану кривду].

Ого, невже це взагалі можливо? Я думаю, що так! Тільки уявіть, якби хтось зробив щось, що вас роздратувало, завдало болю або розлютило – а ви просто не звернули на це уваги, не звернули на це уваги! Якби, коли хтось образив вас (навмисно чи ні), ви просто автоматично пробачили, ще до того, як образа встигла вразити ваше серце або застрягти у вашій пам'яті.

Я думаю, що Біблія дає нам тут інструмент для життя у свободі. І я вірю, що ми можемо жити так, тому що Божа любов перебуває в нас. У Римлян 5:5 сказано: «…любов Божа вилита в серця наші Духом Святим, що даний нам». Це не природна людська любов – не якесь липке почуття – а надприродна Божа любов, і вона вже у вашому серці. Це означає, що ви можете щодня робити вибір піддаватися їй.

Я думаю, що єдиний спосіб ходити в такій любові — це навчитися справді добре прощати — великі речі та дрібниці. Чим краще ми прощаємо дрібниці та «несправедливості» життя щодня, тим легше нам прощати справді болісні події в нашому житті.

Як нам стати кращими в чомусь? Ми повинні практикуватися. Щоб краще грати на піаніно, ми повинні практикуватися. Щоб краще виступати з промовами, ми повинні робити це частіше. Щоб бути кращими в будь-якому виді спорту, ми повинні тренуватися.

Я думаю, що те саме стосується і прощення. Чим більше ми практикуємося, тим краще у нас це виходить. Якщо ми практикуємося прощати дрібниці — маленькі щоденні роздратування — тоді я впевнена, що ми зможемо краще прощати, коли траплятимуться великі образи. Ми зможемо пройти крізь ці образи, ледь помітивши їх. Ми можемо жити у свободі та підтримувати потік благословення постійно. Я вірю, що саме так Бог хоче, щоб ми жили, і Він дав нам сили це робити.