Створення кращого нормальногоЗразок

Вразливість — це сила

Коли ми з чимось боремося, нам зазвичай важко це визнавати. Але бути послідовниками Ісуса означає визнати, що ми не здатні впоратися з усім самотужки. Ми маємо передати свої тягарі Богові, але також варто дозволити іншим нести їх разом із нами.

Пастор Крейґ Ґрошель часто каже: «Ми можемо вразити інших нашими сильними сторонами, але справжній зв’язок виникає у наших слабкостях». Нам страшно відкриватися, бо здається, ніби це зруйнує дружбу. Але насправді — часто навпаки. Коли ми з відвагою дозволяємо собі бути вразливими перед кимось або в колі людей, ми даємо їм дозвіл бути вразливими у відповідь.

Апостол Павло написав про слабкість і вразливість так:

«Тому краще радо буду хвалитися своїми немочами, щоб оселилася в мені сила Христа. Через це радію в немочах, ... бо коли я немічний, – тоді я сильний». (2 Коринтян 12:9–10, CUV)

Коли ми щиро визнаємо свою слабкість, ми відкриваємо простір для Божої сили, щоб вона проявилась у повноті. І тоді інші можуть побачити, як Бог діє в нас.

Вразливість часто є переходом від поверхневої дружби до глибоких стосунків. Але ми не відкриваємося перед кожним, хто готовий слухати. Ми ділимося тим, що на серці, з тими, хто нам справді близький — тими, хто допоможе нам розібратися в ситуації й побачити істину.

Тож нумо створювати нову, здоровішу норму для наших стосунків у цей період. Припинімо задовольнятися поверхневими відповідями й розмовами «для галочки». Натомість дозвольмо людям глибше зазирнути у наше життя, знаючи, що Бог буде поруч, коли ми наважимося бути справжніми.

Помоліться: Боже, дякую Тобі, що Твоя сила діє в моїй слабкості. Мені важко бути відкритим перед Тобою та людьми у моєму житті. Допоможи мені змінитися, Отче. Дай мені мудрість — розпізнати, перед ким я можу бути вразливим, і сміливість — бути таким. В Ім’я Ісуса, Амінь.

Виклик: Поговоріть із кимось, хто вам дорогий. Спробуйте поділитися чимось більшим, ніж звичайною буденною відповіддю.