Кінець мого Я. Кайл АйдлменЗразок

Слабкий, щоб бути сильним

У книзі Коррі тен Боом «Волоцюга для Господа» вона розповіла про жінку, яку зустріла в Росії під час холодної війни, коли християн переслідували.

Стара жінка, як написала Коррі, лежала на дивані. Розсіяний склероз впорався з цією жінкою. Її тіло викривлялося в усіх напрямках, і вона спиралася на подушки. Вона була немобільна, тому час чоловіка поглинала турбота за нею. Вказівний палець правої руки був єдиним, що вона могла контролювати. Більше нічого.

Але що вона отримала від цього пальця. Він рухався по клавіатурі друкарської машинки цілий день і до пізньої ночі, простукуючи слова, речення та абзаци, коли вона перекладала Біблію та інші християнські книги на свою російську мову.

Її чоловік спостерігав і помітив, що зморшкуватому старому пальцю часто потрібно було досить багато часу, щоб натиснути на клавішу, але він рухався, літера за літерою, через книги Біблії.

А потім Коррі тен Боом прийшла в гості. Вона подивилася на перекошений скелет на дивані, і співчуття охопило її. Вона молилася: «О, Господи, чому б Ти не зцілив цю бідолашну жінку?»

Чоловік побачив, наскільки глибоко була зворушена відвідувачка, і сказав: «У Бога є мета в її хворобі. За кожним другим християнином у місті пильно стежить таємна поліція. Але оскільки вона так довго хворіла, до неї ніхто ніколи не приходив. Вони залишають нас у спокої, і вона єдина людина, яка може перекладати, непомічена поліцією».

Невірно сказати, що Бог працював, попри її слабкість. Правда полягає в тому, що Він був потужно прославлений через її слабкість. Ви б пошкодували цю жінку, як і я. Але саме те, чого ми бажали б і молилися, саме те, очевидно, нищило її життя, колючий терен, який завдав стільки болю, був святим місцем, яке дозволило дуже слабкій жінці стати опорою сили в Божому царстві.