Святий Дух: ми легкозаймисті чи вогнетривкі?Зразок

Сила, суть християнського свідчення 

Я був здивований, коли прочитав у Марка 16:8, що учні не вірили, до того як Ісус вознісся на небо. Таке ж невір’я знаходимо в Марка 16:11. Тоді, двома віршами пізніше, у 13, ті самі за суттю слова – ніхто не повірив. У 14 вірші знову – не повірили вони. Та найбільше вразив мене факт із наступного, 15, вірша, коли Ісус промовив цим невіруючим і наляканим: “Ідіть по всьому світові й проголошуйте Добру Звістку Божу всім створінням Господнім.” 

Якби я був там, дозвольте мені це сказати, я підійшов би до Ісуса та прошепотів Йому на вухо: “Учителю, Господи, хіба Ти не знаєш, що учні, котрим Ти щойно дав Найвище Доручення, є групою невіруючих? Вони ніколи не зможуть це виконати.” Гадаю, Ісус обернувся б, поклав палець на Свої губи та тихо промовив до мене: “Боннке, ти не знаєш, що Я маю таємницю.” 

У чому був секрет? У вірші 20 читаємо: “Апостоли ж вирушили по всьому світу проповідувати Добру Звістку, і Господь допомагав їм. Давши їм владу творити чудесні знамення, Господь підтверджував те, що Слово Його було істинним.” Що трапилося між 14 і 20 віршами? Хронологічно, 2-й розділ Діяння Апостолів. Учні пішли від слабкості та прибули до сили, щоб виконати доручене їм Ісусом: “Але ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії, і по всій землі” (‭‭Діяння ‭1:8‬)‬‬. У такий самий спосіб усі ми можемо полишити слабкість і ступити в нескінченну силу.