Приповiстi 8:22-36 - Compare All Versions

Поділитись

Господь мене першою створив, за наміром Своїм, я виплекана так давно, задовго до всього. З’явилась я в часи далекі, ще до народження землі. Я роджена, як не було ще хвиль морських, ще не було струмків бурхливих, ще гори на свої місця не стали, я народилася, як пагорбів ще не було, коли Він не створив іще ні суші, ні полів, тоді ще порошинки жодної не існувало. Я вже була, коли Він небеса на місце ставив, коли окреслив обрій на поверхні океану, коли Він укріпив на небесах хмарини і ринули фонтани із безодні океану. Це сталося, коли Бог морю межі встановив, щоб хвилі берега трималися, коли намітив Він землі основи. Була я майстром поряд з Ним, я насолодою Його була щодня, завжди я жартувала з Ним. Знайти відраду можу в світі, створеному Ним, і радощі мої — з людськими синами. Тепер ж, діти, слухайтесь мене: хто йде моїм шляхом, той матиме талан. Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте, не відкидайте настанов моїх. Тому, хто слухає мене, біля дверей моїх пильнує денно, чекає сторожко біля дверей, тому всміхнеться доля. Хто мене знайде, той життя знайде, того благословить Господь. А хто мене не відшукає, життя своє погубить. Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».

Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими! Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!

Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків; Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї. Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали. Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали; Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний. Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї, Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної), Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, - Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час, Веселячись на земному крузї його, радість же моя була - дїти людські. Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує. Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї. Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене! Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа; Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.