Вiд Матвiя 20:1-16
Вiд Матвiя 20:1-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку, і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості. Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день? Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить]. Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших. Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. Відтак, одержавши, нарікали на пана, кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку. А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий? Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
Вiд Матвiя 20:1-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
«Царство Боже подібне до господаря, який рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник. Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до винограднику. Годині о дев’ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, які стояли без діла. Хазяїн сказав їм: „Ви також ідіть працювати до мого винограднику, і платня буде по справедливості”. І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому — десь опівдні, а потім о третій годині дня, — і робив так само. О п’ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: „Чому ви стоїте тут цілий день без діла?” Вони йому відповіли: „Бо ніхто нас не найняв”. Він їм каже: „Ви також ідіть працювати до мого винограднику”. Ввечері господар мовив до свого управителя: „Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших”. Отже, всі найняті о п’ятій прийшли і одержали по динару. Коли ж перші підійшли, то думали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний. Одержавши платню, вони почали дорікати, кажучи: „Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку”. І відповів одному з них власник виноградника: „Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар? Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі. Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?” Отак і в Царстві Небесному — останні будуть першими, а перші — останніми».
Вiд Матвiя 20:1-16 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти працівників у свій виноградник. І, домовившись із працівниками по динарію за день, послав їх у свій виноградник. Вийшовши ж близько третьої години, він побачив інших, які стояли на площі без діла, і їм сказав: Ідіть і ви у виноградник, і що буде справедливо, я дам вам. І вони пішли. Знову вийшовши близько шостої і дев’ятої годин, зробив те ж саме. Вийшовши ж близько одинадцятої години, він знайшов інших, які стояли без діла, і каже їм: Чого ви стоїте тут цілий день без діла? Вони кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник, і що буде справедливо, отримаєте. Коли ж настав вечір, господар виноградника каже своєму управителю: Поклич працівників і віддай їм платню, почавши від останніх і до перших. Прийшли найняті близько одинадцятої години і отримали по динарію. Коли ж прийшли найняті першими, то подумали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію. А отримавши, стали рéмствувати на господаря дому, Кажучи: Ці останні працювали одну годину, а ти зрівняв їх з нами, що перенесли тяготу й спеку дня. Він же сказав одному з них у відповідь: Друже, я не кривджу тебе. Хіба не за динарій ти домовився зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу цьому останньому дати, як і тобі. Чи мені не можна зробити зі своїм те, що хочу? Чи тобі завидно, що я добрий? Так останні будуть першими, а перші — останніми, бо багато покликаних, та мало вибраних.
Вiд Матвiя 20:1-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник. Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам. Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев’ятій, і те саме зробив. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших. І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. А взявши, вони почали нарікати на господаря, кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту... А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? Отак будуть останні першими, а перші останніми!
Вiд Матвiя 20:1-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій. І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій. І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла, і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли. Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само. Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла? Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите. Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих. І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию. Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию. І взявши вони, нарекали на господаря, говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку. Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною? Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі. Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий? Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.