Бо Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти працівників у свій виноградник.
І, домовившись із працівниками по динарію за день, послав їх у свій виноградник.
Вийшовши ж близько третьої години, він побачив інших, які стояли на площі без діла,
і їм сказав: Ідіть і ви у виноградник, і що буде справедливо, я дам вам. І вони пішли.
Знову вийшовши близько шостої і дев’ятої годин, зробив те ж саме.
Вийшовши ж близько одинадцятої години, він знайшов інших, які стояли без діла, і каже їм: Чого ви стоїте тут цілий день без діла?
Вони кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник, і що буде справедливо, отримаєте.
Коли ж настав вечір, господар виноградника каже своєму управителю: Поклич працівників і віддай їм платню, почавши від останніх і до перших.
Прийшли найняті близько одинадцятої години і отримали по динарію.
Коли ж прийшли найняті першими, то подумали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.
А отримавши, стали рéмствувати на господаря дому,
Кажучи: Ці останні працювали одну годину, а ти зрівняв їх з нами, що перенесли тяготу й спеку дня.
Він же сказав одному з них у відповідь: Друже, я не кривджу тебе. Хіба не за динарій ти домовився зі мною?
Візьми своє і йди. Я ж хочу цьому останньому дати, як і тобі.
Чи мені не можна зробити зі своїм те, що хочу? Чи тобі завидно, що я добрий?
Так останні будуть першими, а перші — останніми, бо багато покликаних, та мало вибраних.