«Царство Боже подібне до господаря, який рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник. Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до винограднику. Годині о дев’ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, які стояли без діла. Хазяїн сказав їм: „Ви також ідіть працювати до мого винограднику, і платня буде по справедливості”. І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому — десь опівдні, а потім о третій годині дня, — і робив так само.
О п’ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: „Чому ви стоїте тут цілий день без діла?” Вони йому відповіли: „Бо ніхто нас не найняв”. Він їм каже: „Ви також ідіть працювати до мого винограднику”. Ввечері господар мовив до свого управителя: „Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших”. Отже, всі найняті о п’ятій прийшли і одержали по динару. Коли ж перші підійшли, то думали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний. Одержавши платню, вони почали дорікати, кажучи: „Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку”.
І відповів одному з них власник виноградника: „Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар? Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі. Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?” Отак і в Царстві Небесному — останні будуть першими, а перші — останніми».
Біблія
Біблія для діточок
