ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 4
4
Знищення Сіону
1 #
Іс. 1:22. Як потьмяніло золото! Змінилось золото найкраще! Коштовне святе каміння розкидане на всіх роздоріжжях вулиць!
2Шляхетні сини Сіону, яких можна прирівняти до щирого золота, – тепер їх оцінюють як глиняний посуд, – діло рук гончаря.
3Навіть шакали підставляють груди, коли годують своїх малят. Дочка ж мого народу стала жорстокою, наче страусиха в пустелі.
4У немовляти від спраги язик прилипає до його піднебіння, – діти просять хліба, але нікому його їм дати.
5Ті, що споживали вишукані страви, гинуть від голоду на вулицях міст, – ті, що одягались у кармазин, тепер риються в смітниках!
6 #
1 М. 18:20, 19:4. Провина дочки мого народу виявилась більшою, ніж гріх Содома, який був знищений в одну мить, – і то без втручання людських рук.
7Його (народу) можновладці#4:7 Можновладці – в гебрейському оригіналі «назореї», в значенні: «видатні з народу», «еліта». на вигляд були чистіші від снігу й біліші за молоко, – їхні тіла були рум’яніші від коралів, а їхній вигляд сяяв, наче сапфіри.
8Тепер же їхній вигляд чорніший за сажу, – їх не впізнають на вулиці. – здається, що їхня шкіра прилипла до їхніх кісток, висохла, стала схожою на дерево.
9Ті, що гинуть від меча, щасливіші від тих, що вмирають з голоду. Адже голодні відходять у муках, поволі, вражені голодом через відсутність плодів на полі.
10 #
Плач. 2:20; Єр. 19:9. Жалісливі від природи, жінки своїми руками варили власних дітей, аби вижити в час загибелі дочки мого народу.
11Сповнений великого обурення, Господь вилив Свій палкий гнів, запаливши ним вогонь на Сіоні, який знищив його до підвалин.
12Не вірили царі землі, – як і всі мешканці світу, – що ворог і гнобитель зможе ввійти в єрусалимські ворота.
13Але все це сталось через гріхи його фальшивих пророків, – через провини його лукавих священиків, котрі проливали в ньому (Єрусалимі) кров праведників.
14Вони, наче сліпі, тепер блукають вулицями, – заплямовані кров’ю так, що неможливо доторкнутися до їхнього одягу.
15Геть з дороги! Йде нечистий! – кричать їм услід. – Геть, втікайте, не доторкайтесь! Вони ховаються, блукають поміж народами, але й там їм кажуть: Не смійте в нас поселятись!
16Сам Господь розпорошив їх, не бажаючи надалі на них дивитись, оскільки вони не поважали щирих священиків, не мали милосердя до людей похилого віку.
17Ми прогледіли свої очі, надаремноочікуючи на допомогу. Зі сторожової башти ми хотіли побачити народ, який так і не міг нас врятувати.
18Вороги підстерігали нас на кожному кроці, так що ми не могли вже ходити по наших майданах. Отже, наблизився наш кінець, сповнились наші дні! Нас чекає загибель!‥
19Наші вороги швидші за орлів у небесах. Вони нас переслідували скрізь, – ганялися за нами по горах, влаштовували засідки в пустелі.
20 #
Єр. 52:8, 11. Господній помазаник, наш цар, який нас надихав, схоплений та вкинутий у ворожу яму, тоді як ми мріяли і говорили: У його тіні будемо жити серед інших народів спокійно.
21 #
Єр. 25:15, 49:12. Радій і веселися, дочко Едому, що нині проживаєш у краю Уц, але знай, що й тебе не мине ця чаша, – ти сп’янієш і оголишся.
22 #
Іс. 40:2. А твоє покарання за вчинене тобою беззаконня, дочко Сіону, скінчиться. Ти вже ніколи не будеш приречена на неволю! Твої ж провини, дочко Едому, – всі твої гріхи Господь відкриє і покарає.
Поточний вибір:
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 4: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)