ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 3
3
Лихо та нещастя пророка
1Я – та людина, яка зазнала горя від жезла#3:1 Жезл – особливої форми палиця, що в давні часи служила символом влади найвищого рангу правителя. Його гніву.
2Він мене провадив і завів у темряву, а не до світла.
3Лише на мене Він щодня підіймає Свою руку.
4Він виснажив моє тіло й мою шкіру, – Він поламав мої кості.
5Він нагромадив навколо мене гори гіркоти страждань, –
6вкинув мене в темряву, як давно померлого.
7 #
Йов 3:23, 19:8. Він огородив мене стіною, щоб я не вийшов, – закував у тяжкі кайдани.
8 #
Плач. 3:56. І хоч я кричатиму й голосно благатиму, – Він відгородився від моєї молитви.
9Він перекрив мої дороги тесаним камінням, викривив мої стежки.
10 #
Йов 10:16. Він щодо мене, – як чатуючий ведмідь, як лев у засідці.
11Він поплутав мої дороги, пошарпав мене, перетворивши мене в ніщо.
12 #
Плач. 2:4; Йов 16:12. Він натягнув тятиву Свого лука й поставив мене мішенню для стріл.
13Він пробив моє серце#3:13 У гебрейському оригіналі: «пробив мої нирки». Як і печінка, нирки в давнину вважались осереддям людських емоцій і почуттів. стрілами зі Свого сагайдака.
14 #
Йов 30:9. Я став посміховиськом для всього мого народу, – повсякденною глумливою піснею про мене.
15 #
Йов 9:18; Мт. 27:34. Він нагодував мене гіркотою, напоїв мене полином.
16Він стер мої зуби гравієм, нагодував мене порохом.
17Я втратив душевний спокій і забув про добробут.
18Тому я сказав про себе: Пропала моя життєва сила й щезла моя надія на Господа.
19Згадай же, Господи, про моє лихо та мої нещастя, – про той полин і гіркоту.
20Постійні думки про це шматують у мені мою душу.
Велика вірність Господа
21Але я нагадую своєму серцю минуле, і від того оживає в мені надія.
22 #
Неєм. 9:31. З Господньої милості ми все ж не загинули, тому що Його милосердя не вичерпується.
23Щоранку оновлюється Твоя велика вірність, Господи!
24 #
Пс. 16:5, 73:26. Господь – мій уділ (доля), – говорить моя душа, – тому й далі я буду на Нього надіятись.
25Господь прихильний до тих, котрі на Нього покладаються, – до кожної душі, яка Його шукає.
26 #
Пс. 62:2. Щастить тому, хто спокійно очікує Господнього спасіння.
Бог карає за гріхи
27 #
Екл. 12:1. Щаслива людина, якщо вона змалку звикла нести ярмо життєвих проблем.
28Вона сидітиме на самоті й мовчатиме, розуміючи, що це Він (Господь) поклав ярмо на неї.
29Вона схиляє свої уста (лице) до пороху землі з думкою: Можливо, ще є надія!
30 #
Мт. 5:39; Іс. 50:6. Нехай не боїться підставити щоку тому, хто її (людину) б’є, насичуючись (приймаючи як належне) ганьбою,
31й пам’ятаючи, що Господь не навіки відкидає людину.
32 #
Іс. 54:7, 8. Бо, хоч Він засмучує, – проте, за Своєю неосяжною добротою, знову змилосердиться.
33Адже Він карає, засмучуючи людських дітей, не за бажанням Свого серця.
34Але, коли топчуть ногами всіх полонених землі,
35коли порушуються права людини перед очима Всевишнього,
36коли людина скривджена несправедливістю в суді, – хіба Господь усього цього не бачить?
37Хто може сказати, – і те станеться, якщо Господь не накаже, щоб так і справді було?
38 #
Іс. 45:7; Ам. 3:6. Хіба не за наказом Всевишнього трапляється добре й погане?
39Чому нарікає кожна жива людина? Нехай би вона нарікала на власні гріхи.
40Тож випробуймо та дослідімо свої дороги життя, і навернімось до Господа!
41Здіймаючи наші серця і руки до Небесного Бога, скажімо:
42Ми відпали, ми збунтувались, – і Ти нас не простив.
43Огорнутий гнівом, Ти нас переслідував і безпощадно нищив.
44Ти закрив Себе хмарою, щоб не дійшла до Тебе наша молитва.
45Непотребом і сміттям Ти нас зробив поміж народами.
46 #
Плач. 2:16. Всі наші вороги відкрили проти нас свої роти.
47Нашою долею стали страх і яма, спустошення й руїни…
48Потоки сліз заливають мої очі через знищення дочки мого народу.
49Безперестанку течуть з моїх очей сльози, і я не знаходжу полегшення,
50аж поки не зглянеться з небес Господь і не зверне на мене увагу…
51Те, що я бачу, завдає моїй душі нестерпного болю – через долю всіх дочок мого міста.
52Мої вороги без причини заповзято полювали за мною, ловили, як пташку;
53 #
Єр. 38:6. живцем кинули мене в яму й закидали мене камінням, –
54вода сягала моєї голови, і я подумав: Мені кінець!
55 #
Пс. 130:1. Господи, з тієї глибокої ями я кликав Тебе за Твоїм Ім’ям.
56 #
Плач. 3:8. Ти почув мій голос, – тож і надалі не закривай Свого вуха перед моїми зойками і моїм воланням!
57 На щастя, Ти наблизився до мене в той час, коли я кликав до Тебе, і сказав: Не бійся!
58Ти, Господи, вступився за мене у моїй справі й викупив моє життя!
59Ти, Господи, бачиш мою кривду, – розсуди мою справу за справедливістю.
60Ти також бачив усю їхню мстивість, – усі задуми моїх ворогів щодо мене.
61Ти, Господи, чуєш їхнє знущання, – всі їхні підступні плани відносно мене, –
62щоденні розмови, спрямовані проти мене, та їхні лайливі слова.
63 #
Плач. 3:14; Пс. 69:13. Подивись, адже сідають вони, чи встають, я – їхня глумлива пісня.
64Відплати їм, Господи, за їхніми вчинками!
65Пошли їм затьмарення сердець і нехай впаде на них Твоє прокляття!
66Ти, Господи, переслідуватимеш їх у гніві, поки не вигубиш із-під небес!
Поточний вибір:
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ 3: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)