Попереду кращий світ

Бо легке короткочасне страждання приносить нам вічну славу, яка безмежно перевершує ці страждання. (2 Коринтян 4:17)

Глибоко всередині нас є відчуття чогось більшого в житті, що рухає нами далі. Незалежно від того, який досвід у вас був, яким би чудовим він не був, він був лише проблиском того, що ще попереду. Ви справді сумуєте за місцем, де ніколи раніше не були, і це місце — Небеса. Ви були налаштовані таким чином.

Біблія каже, що Бог поклав вічність у наші серця (див. Екклезіаста 3:11). Це просто означає, що всередині нас є відчуття, що в житті є щось більше. Саме це дає нам змогу рухатися вперед.

Це схоже на інстинкт самонаведення, який ми спостерігаємо у тваринному світі, як лосось, який з такою рішучістю пробирається вгору за течією. Ми бачимо це в тому, як ластівки щороку повертаються до Сан-Хуан-Капістрано. Ними керує інстинкт самонаведення.

У нас є те саме, але це інстинкт самонаведення до місця, якого ми ще не бачили. Це туга за Небесами. До цього дня немає нічого, що повністю задовольнило б наше життя. Що б не сталося з нами на землі, це блідне в порівнянні з такою великою надією.

Апостол Павло писав: «Бо легке короткочасне страждання приносить нам вічну славу, яка безмежно перевершує ці страждання. Ми зосереджуємося не на очевидному, а на тому, що є невидимим, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.»‬‬ (2 Коринтян 4:17–18)

Це надія християнина — надія місця під назвою Небеса. Попереду кращий світ. Є щось більше, ніж те, що ми переживаємо зараз.

Авторське право © 2017, Harvest Ministries. Усі права захищено.