Як покращити стосунки в шлюбі на прикладі 10 пар з Біблії?Зразок

Адам і Єва

Місця з Писання:

• Буття 2
• Буття 3

Ми з чоловіком дуже різні. Нам подобається різна музика, ми по-різному відпочиваємо, і навіть радість приносять нам різні речі. Іноді ця різність сприймається як проблема — нам хочеться мати більше спільного.

Але ще з самого початку Бог створив чоловіка і жінку різними. Вони не тільки виглядають і мислять по-різному, але й мають різні ролі. І ця різність — не прокляття, а благословення. Це Божий задум.

Хоча іноді чоловікам легше порозумітись між собою, і жінкам — між собою, Бог запланував, щоб саме різність між чоловіком і дружиною збагачувала їхні стосунки.

Чоловік мав обробляти землю і доглядати сад. Також саме він отримав від Бога повеління щодо дерева пізнання добра і зла. А жінка була створена як помічниця. Це не принизлива роль — у Писанні цим самим словом названий Сам Бог, який є «Помічником». Справжнє благословення не в однаковості, а в єдності.

Уявіть собі: ідеальний шлюб в ідеальному місці, з ідеальним Богом. Саме такою була картина в Едемі. І саме про таку мріє кожна душа. Але гріх зруйнував не тільки світ, а й стосунки.

Коли потрібно було нагадати Божий закон, Адам промовчав. Єва взяла ініціативу — вона прагнула “покращити” ситуацію, зробити щось більше… не тільки для себе, а й для чоловіка. Дуже типова, хоча й колись ідеальна жінка.

Мені пригадується жартівливий, але дуже життєвий анекдот:

— Наречений дивиться на свою наречену і думає: «Вона ніколи не зміниться».

— А наречена дивиться на нього і думає: «Я його зміню».

Зрештою, обидва вірять у брехню. Бо жінка зміниться — а чоловік… майже ні 😊

Після гріхопадіння змінилося не лише їхнє ставлення до Бога — з’явився страх, вони почали ховатись. Змінилося й ставлення одне до одного: прийшов сором, і вони прикрили себе.

Коли Господь звернувся до Адама, у відповідь Він не почув визнання провини. Натомість Адам почав звинувачувати спочатку Бога («жінка, яку Ти мені дав»), потім саму Єву, і лише наприкінці визнав, що з’їв плід.

Якби він визнав усе у зворотному порядку:

«Я з’їв плід, який дала мені жінка, яку Ти мені дав», — це вже був би шлях до покаяння.

Єва також переклала відповідальність — на змія. І як наслідок, вони втратили рай. Відтоді шлях до Едему охороняється херувимами й полум’яним мечем.

Минуло багато тисяч років, але ми мало змінилися в тому, як реагуємо на проблеми у стосунках. Нам передалась у спадок дивовижна здатність — перекладати провину: на чоловіка, дружину, обставини, чи навіть на “третього” — змія.

Але замість цього краще зупинитись і визнати свої гріхи, свою провину, свої помилки.

Коли ми з чоловіком готувались до шлюбу, ми домовились просити вибачення не за формальні дрібниці й не з виправданнями, а щиро — за те, що справді було на серці:

«Вибач, я поставила свої інтереси вище твоїх».

«Вибач, я був нечутливим і шукав свого».

Одне з найважливіших умінь у шлюбі — це просити прощення: у Бога й одне в одного. Прощення зцілює, лагідно закриває рани та будує довіру.

Приклад Адама і Єви нагадує мені, що шлюб — це не лише стосунок між мною і чоловіком. Це завжди союз між трьома: я, мій чоловік і Господь. Бог присутній у всьому — у наших конфліктах, розмовах, рішеннях, навіть у відпочинку.

Він — справедливий Суддя, Який точно знає, хто й у чому винен.

І Він не залишив Адама і Єву в їхньому вигнанні. Він пішов з ними, щоби згодом привести нас назад до Себе.

Господи, допоможи нам бачити Тебе в нашому шлюбі. Ти присутній у ньому навіть тоді, коли ми сваримось, не приймаємо одне одного чи перекладаємо провину. Ти точно знаєш, хто і в чому винен. І я не маю грати роль судді. Навчи нас приймати нашу різність як благословення. Вчи нас каятись перед Тобою і проявляти прощення, яке Ти щедро даруєш нам у Христі.

Більше роздумів ви можете прочитати в книзі «Мій недосконалий шлюб».

Питання для роздумів

1. У чому ми з чоловіком/дружиною різні? Чи сприймаємо ми цю різність як благословення чи як тягар?

2. Як ми доповнюємо одне одного?

3. Як у наших стосунках із визнанням провини та прощенням?