Коли один з подружжя невіруючий: виклики та можливостіЗразок

ЯК ПІДТРИМУВАТИ ДОРОСЛУ ДИТИНУ В ДУХОВНО ЗМІШАНІЙ РОДИНІ



Як слід реагувати, якщо ви є батьками дорослої дитини – дитини, над вихованням якої ви довго і наполегливо працювали, наслідуючи настанови Господа, і яка планує вийти заміж чи одружитися з нехристиянином? Чи повинні ви говорити та озвучувати свої заперечення? Чи варто вказувати на потенційні небезпеки такого союзу? Чи повинні ви зайти так далеко, щоб заявити про своє несхвалення, відмовившись бути присутнім на весіллі?



На жодне з цих питань немає єдиної "правильної" відповіді. Зрештою, все зводиться до питання особистого сумління. Совість це те, до чого біблійні автори ставляться дуже серйозно. Вони залишають місце для великої свободи і розмаху в цій сфері (див., наприклад, Діяння 23:1; Римлян 2:15, 9:1, 14:5; 1 Коринтян 8:1-13; 2 Коринтян 1: 12; 1 Тимофію 1:5, 19; Євреїв 9:14; 1 Петра 3:16, 21). Зрештою, тільки ви і ваш чоловік можете вирішити, як вчинити в цій делікатній ситуації.



Тим часом, є кілька речей, які ви, можливо, захочете взяти до уваги, коли рухатиметеся вперед. По-перше, пам'ятайте, що, будучи повноцінним дорослим, ваша дитина вам ровесник. Це означає, що завдання "виховати" його чи її тепер завершено. Ваша основна роль змінилася з керівника та директора на радника чи наставника. Ви завжди будете мамою та татом, звичайно. Зрозуміло, що ви хочете, щоб ваша дитина поважала віру, в якій ви її виховали. Незважаючи на це, ви більше не можете вказувати своїй дитині, що робити.



Ви можете висловити занепокоєння з приводу їхнього вибору партнера по шлюбу. Ви можете говорити про відповідні біблійні принципи. Ви можете вказати на підвищений конфліктний потенціал у будь-якому шлюбі, де партнери не можуть дійти згоди щодо своїх глибоких духовних переконань. Ви можете переконати молоду пару протистояти цьому потенціалу за допомогою дошлюбного консультанта. Ви можете обговорювати всі ці питання відкрито і розумно, як би ви обговорювали їх з будь-яким іншим дорослим другом-християнином. Але, зрештою, ви повинні ставитись до своєї дорослої дитини як до рівної і поважати її рішення.



По-друге, майте на увазі, що тут, як і в будь-якій сфері ваших відносин з дорослою дитиною, дуже важливо підтримувати здорові межі. Це означає визначити те, що є ваше, а що ні. Потрібно навчитися розрізняти речі, які ви можете та не можете контролювати. Як ми вже говорили, ви не можете диктувати поведінку іншому дорослому. Однак ви можете прийняти рішення залишатися вірними своїм власним цінностям та переконанням. Ви також можете попросити іншого дорослого поважати ваші переконання. Ви впевнені, що було б неправильно підтримувати цей шлюб, будучи на весіллі? Ви впевнені, що відчували б і реагували так само, якби замість молодят були чужі вам люди? Якщо так, тоді наполягайте на своєму. Не піддавайтеся тиску. Не йдіть на компроміс зі своїми переконаннями лише для того, щоб заспокоїти дитину. Але обов'язково поясніть свої дії та вибір із співчуттям, чуйністю та великою обережністю.



Нарешті знайдіть час, щоб обміркувати всі ваші варіанти. Не поспішайте ні з чим на основі емоційних реакцій. Якщо добре подумати, то можна дійти висновку, що це питання не таке чорно-біле, як здається. Одна справа дати своє "схвалення" шлюбу, беручи активну участь у весіллі. І зовсім інше — просто бути присутнім і сидіти серед гостей, висловлюючи так любов і повагу. Можливо, варто запитати себе, чи є інші способи висловити законне занепокоєння щодо цього союзу. Як би ви з цим не справлялися, ви не прагнете розірвати стосунки зі своєю дитиною. Ви ж не хочете викликати тривале віддалення від молодої пари та ваших майбутніх онуків. Ви повинні зважити та збалансувати всі ці міркування, перш ніж схилятися на той чи інший бік.