Не в порядкуЗразок

Якщо ви коли-небудь грали в бейсбол або навіть просто маєте загальне уявлення про цю гру, ви знаєте одне правило, як обов’язково бити по м’ячу, коли збираєтеся бити. Незалежно від того, чи вас навчають батьки, чи тренери у вищій лізі, усі вони скажуть вам одне й те саме: «Стежте за м’ячем».

Якби це було так просто, чи не так? Мовляв, якби грати в бейсбол було так просто, як просто стежити за м’ячем, тоді ми всі вміли б непогано грати в бейсбол. Але це не так просто.

Іноді саме так це звучить, коли люди кажуть вам довіряти Богові свої турботи та тривоги. Звичайно, це звучить як добра порада. Але, так само як «стежити за м’ячем» не дуже просто, як звучить, «довіряти Богу» також не так просто. Як ми насправді зосереджуємося на Ісусі, коли переживаємо стрес?

У Біблії Павло розуміє, що «довіритися Ісусу» не завжди так легко, як це звучить. І в Посланні до Филип’ян він фактично дає нам покроковий процес того, як це може виглядати.

За його словами, перше, що нам потрібно зробити, коли справа доходить до довіри до Бога, це почати з того, що сказати Богові, про що ми хвилюємося. Коли ми висловлюємо свої занепокоєння Богові, нам обіцяють мир, який є сильнішим за всі наші стреси та турботи разом узяті. «Довірся Богу» — це не магічне заклинання, яке змусить усе зникнути, але це перший крок до подолання наших тривог.