14

1Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,

2і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним... 3Бо Ірод схопив був Івана, і зв’язав його, і посадив у в’язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. 4Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! 5І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. 6А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. 7Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. 8А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!... 9І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. 10І послав стяти Івана в в’язниці. 11І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері... 12А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. 13Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.

14І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. 15А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. 16А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! 17Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п’ятеро хліба й дві рибі. 18А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. 19І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п’ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. 20І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів... 21Їдців же було мужа тисяч із п’ять, крім жінок і дітей. 22І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

23Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. 24А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. 25А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. 26Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... 27А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! 28Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. 29А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. 30Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!... 31І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? 32Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. 33А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий! 34Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.

35А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. 36І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.

5cps - MatthieuЗразок

Писання

Про цей план

Пов'язані плани

Віримо, впливаємо, надихаємо

Хто я? Божа істина про мою ідентичність