Пізнані: 10 днів на шляху до розкриття своєї сутностіЗразок

Ви коли-небудь відчували себе поліетиленовим пакетом, що летить підхоплений вітром? Жартую. Але насправді, ви коли-небудь відчували себе глиною в цих віршах? Щось на кшталт... . . . просто там. Нерухомо, без мети?

Сама по собі глина не має цінності - це просто вологий бруд землі. Невиразна. Безформна. Глина. Гадаю, кожен з нас іноді відчуває себе так. Прикрість і незадоволеність починають закрадатися в нашу свідомість, коли ми бездумно прямуємо повсякденням у пошуках свого місця, прагнучи пристосуватися і поступаючись мораллю або стандартами, аби лишень відчути себе визнаним. Ми - глина.

Однак, гончар - досвідчений митець. Він має терпіння та вже передбачає, що створить із цієї глини дещо прекрасне та корисне. Коли гончар сідає за гончарний круг, щоб почати створювати щось нове, замість шматка бруду він бачить те, з чим йому доведеться працювати. Він знає, що з цього вийде дещо прекрасне, тому витрачає час, натискає міцніше, формуючи щось унікальне і чудове.

Впевнений, що не одному мені часом спадає на думку: "Чому, Боже? Навіщо Ти витрачаєш на мене час, коли я продовжую грішити проти Тебе, коли я непокірний?" Але Він продовжує Свою роботу. Він ЗНАЄ ваші недоліки. Він ЗНАЄ ваші слабкості. Він знає вас, і Він знає мене. Коли ви збентежені, коли стає важко, нагадайте собі, що Він - Гончар, який натискає аби вдосконалити, задля нашого блага і для Його Слави. Коли ми були непотрібною глиною, через Ісуса Гончар сформував нас - і продовжує формувати - перетворюючи на щось прекрасне! Він закликав вас до чогось славетнішого, ніж ви самі! Ви не просто бруд, ви глина в руках Гончара.