Щоденні роздуми з Ґреґом ЛоріЗразок

Винна не наживка, а той, хто клюнув на неї У нас може виникнути питання про Юду Іскаріота, чи не був він лише невинним пішаком? Врешті-решт, адже він посприяв тому, щоб Ісус помер, що в кінцевому підсумку принесло спасіння усьому людству, хіба не так? Так, це так, але важливо розуміти, що навіть якщо ми будемо дивитися на всі ці плюси і намагатися не звертати уваги на факт зради, це все одно не виправдовує Юду. На хресті боролися дві сили. З одного боку Бог Отець, а з іншого - диявол, вони по-різному підходили до смерті Ісуса Христа. Диявол хотів, щоб Ісус замовк і припинив Свою діяльність. Він хотів, щоб Ісус зник і був забутий. А Бог Батько бажав, щоб Ісус став спокутою за наші гріхи. Отже, мотиви були досить різні, але мета, якщо поглянути на неї з боку, була однією і тією ж. Тому нам не слід забувати, що Юда все-таки був на стороні диявола. Також важливо бачити, що він сам вирішив зрадити Христа (див. Мт 26:14). Він запустив процес. Він і завершив його. Ніхто не змушував його робити це. Юда ніс повну відповідальність за ті рішення, які приймав. Те, що сталося, було використано на славу Божу, і такий поворот подій точно не входив у плани диявола. Юда не був жертвою обставин або маріонеткою в руках долі. Він самостійно приймав усі рішення. Так, диявол, звичайно, теж не стояв осторонь і підкинув цю саму думку про зраду в розум Іуди. Ми можемо прочитати про це в Євангелії від Івана 13:2 наступне: „Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його…“ Юда, тим не менш, міг би протистояти цій спокусі точно так само, як кожен з нас здатний на це. Вийшло так, що диявол в Юді знайшов зручний і податливий інструмент. Юда клюнув на наживку і, вчепившись у неї, зрадив Господа. Пам'ятайте, що не наживка відіграє головну роль у спокусу, а те чи клюнете ви на неї чи ні. Підсумок дня: Юда клюнув на наживку, хоча цілком міг би протистояти цьому. А як ви вчините? Авторське право © 2012 Harvest Ministries. Всі права захищені.