Життя по-новому: забезпеченняЗразок

Бог у деталях

Розповідь Емі

Може бути важко почати довіряти Богу наші фінанси. Навіть коли ми робимо цей крок віри та починаємо віддавати десятину, може бути важко прийняти та повірити, що Він дбає про кожну деталь у нашому житті. Ми міряємо Бога людськими мірками, уявляючи, що у Нього не вистачить часу на дрібниці, якщо Йому треба утримати разом усе інше. Правда полягає в тому, що Бог – безмежний. Він спроможний керувати цілим оркестром чарівних благословінь і дбати про найменші важливі для нас речі водночас.

Коли мій чоловік відчув поклик до повного служіння, наші доходи скоротились на 90%. Я ні на секунду не сумнівалась, що він там, де Господь хоче його бачити. Але я так боялась кожного найменшого чека, та його впливу на нашу родину, що сльози виступали на очах щоразу, як я бачила листоношу. Я мала підкорятись знову і знову та вибирати довіряти Божому догляду кожного разу як починав закрадатись страх.

Пам'ятаю, як одного дня я зайшла до комірчини та дістала старі зношені чоботи. Я знала, що їх треба викинути, але купити нові не було можливості. Я стояла, дивилася на них і почала плакати. У моїх думках я полетіла далі, змальовуючи наше невеселе майбутнє, коли у нас не буде пенсії і ми доживатимемо віку в картонній коробці. І навіть у той момент як мене захоплював вир моїх сумних думок, я чітко усвідомлювала, що Ісус - єдиний, хто може це зупинити. Тоді я вголос проголосила, що знаю, тільки Він подбає про кожну нашу потребу, велику чи малу. На тому місці я стверджувала, що саме Він - наш годувальник, а не мій чоловік. По мірі того, як я проголошувала цю істину в моїх обставинах, на мене сходив мир. 

Годину потому, я отримала повідомлення від подруги. Вона сказала, що інша її знайома переїздила в інше місце і хоче віддати деяке взуття мого розміру. У благоговінні перед Богом я попросила її сфотографувати взуття. Вона сказала, що це важко буде зробити, бо там 50 пар. 50!

Єдине, що мені залишалось у ту хвилину, це розплакатись. І не тому, що у мене з'явиться багато нового взуття, хоча, звісно, я була зворушена. Я плакала, бо Господь винагородив нас за нашу вірність надати Йому першість у нашому житті й подбав про нашу специфічну потребу. Якщо чесно, мій чоловік міг би купити мені нову пару чобіт, але Господь був набагато, безмежно щедрішим за наші можливості та дав стільки, скільки я й уявити не могла. Тієї миті Господь відкрив мені, що Його шляхи завжди вище за наші. Його турбота завжди краща. Через цю ситуацію Він сказав мені, "Я бачу тебе і завжди дбатиму про тебе".

Бог бачить і вашу ситуацію також, і в ній Він вас не залишає на одинці. Так само як Він піклується про пташок у небі та квіти на полях, Він обіцяє подбати про кожну вашу потребу. Не турбуйтеся про завтра. Довіртеся Йому сьогодні та дозвольте подбати про ваше майбутнє. Йому приємно обдаровувати нас подарунками, які перевищують наші очікування та уявлення.