Розвиток лідерства через мудрість БібліїЗразок

Запропонуйте життю свої залишки

Чи ловили ви себе на тому, що сподіваєтесь і молитесь, аби в добі стало більше годин? Зробити треба занадто багато, а часу дуже мало. Ви працюєте й працюєте, і коли праця вас виснажує, ви розумієте, що скільки б ви не робили, цього недостатньо. Я міг би нескінченно наводити приклади, але гадаю, що ви й так розумієте та згодні з цим. Це відбувається не лише з вами. Це загальний феномен лідерства й життя. Здається, ніколи не буває достатньо.

У моїй команді є прекрасний лідер, який регулярно піднімає цю проблему. Назвемо його Трент. Він регулярно заявляє, що викладається на 120-150 відсотків. Трент каже, що "віддає цьому всього себе". Як лідеру, мені подобається, коли члени моєї команди такі захоплені й віддають роботі свої найкращі якості. З іншого боку, нам необхідно розуміти, наскільки важливі наші слова, які концепції вони створюють і який світогляд формують. Неможливо викластися більше, ніж на 100 відсотків. Це неможливо практично, тому давайте не використовувати подібні фрази. 

Одного разу ця ідея викликала "гранично відверту" дискусію. Я хотів уточнити, через яку призму ми повинні дивитися на своє життя й роботу, включаючи нашу енергію і зусилля, що витрачаються. Я казав про те, що докладати стільки зусиль для члена моєї команди неправильно і це потрібно змінити. Загалом, я закликав Трента запропонувати життю свої залишки. 

Так, ви все правильно прочитали. Я рекомендую та вважаю, що це необхідна вимога для правильного нарощування лідерських якостей - пропонувати життю свої залишки! Я знаю, що це суперечить усьому, чому нас навчають, і що нам пропонує світ, але вислухайте мене. Якщо життю дістаються наші залишки, то тільки тому, що все найперше і найкраще отримує Бог. Дозвольте цій думці знайти відгук у вашому розумі й вашій душі. Усе наше найперше й найкраще не повинно витрачатися на земні взаємини, режим тренувань, кар'єру чи фінанси. Усе наше перше й найкраще має йти на наші відносини з Богом. Крапка.

Протягом усієї Біблії ми читаємо про Боже благословення і прихильність до нас. Але ми забуваємо, що Бог - це Бог-ревнитель, Який бажає мати з нами тісні відносини. Ця думка буквально вистрибнула на мене з екрану, коли я читав Римлян 12. Павло закликав римлян: "віддайте життя своє Богу, як живу пожертву, що є свята й мила Богу", кажучи їм, що це і є для них "духовним служінням". Ми повинні кожну частину самих себе приносити в жертву Богу. Це наше служіння Йому. Бог повинен стояти в нашому житті на першому місці й отримувати все найкраще. 

Серйозно перегляньте свій день. Ви рано прокидаєтеся, щоб зайнятися спортом, але на Бога у вас протягом дня мало часу? Ваші робочі пріоритети затьмарюють Бога? У вашому житті є напружені відносини, які заважають вам проводити час із Богом? Що б це не було, я закликаю вас прийти до Бога й віддати Йому все найперше й найкраще, аби Він міг примножити й розподілити залишки. 

Ось що я знаю точно: якщо ви принесете Йому все найперше й найкраще, Бог візьме ваші залишки й благословить їх так, як ви й уявити собі не можете. Ту суєту, в якій ми знаходимося, можна припинити тільки збільшивши присутність Бога, а не нас самих. Погляньте сьогодні на свої пріоритети свіжим поглядом.

Боже, зараз, коли я поринаю у Твоє Слово, даруй мені здатність побачити, де мій розклад, мої пріоритети та моє бажання не узгоджуються з Твоєї волею. Даруй мені Свою благодать і прихильність, Господи, щоби бачити, як Ти бачиш, і щоби Твоє слово проникло в моє серце і мій дух.