Коли віра зникає: 10 днів пошуків Бога в тіні сумнівівЗразок

Ми живемо у світі обмежень, тому й сумніваємось.

Ми не маємо всіх відповідей, тому й постають запитання:

Яким є Бог? Як я можу пізнавати Його? Яка ціль мого життя? В якому напрямку мені слід рухатися далі?

Невідомий містик XIV століття одного разу сказав, що ми знаходимось "у хмарі незнання". З цієї причини ми і сумніваємось. Ми не завжди бачимо небо.

Однак, нам слід пам'ятати, що все це є частиною Божого дизайну. Він зробив усе саме так з певною ціллю. Він поставив певні обмеження в цій системі. То зовсім не було випадковістю. Він знав, що нам прийдеться жити з великою кількістю невідомого. І все ж Він вибрав, щоб історія людства виглядала саме так. . . . Коли Бог вирішив творити, Він міг би сказати "так" ще тисячі різних можливостей. Однак Він цього не зробив. Він вибрав саме цей світ. Він вибрав тебе. Він вибрав мене. Обмеження і все решту. І назвав це "добрим".

Це означає, що сумніви - то цілком нормальна річ.

Вони є природнім наслідком життя в цьому світі.

Ви сумніваєтесь не через те, що є дуже поганими чи менш духовними в порівнянні з іншими. Ви сумніваєтеся, бо ви людина.

І знати це - важливо, адже так багато християн вважають сумніви невимовним та відразливим гріхом. . . .

Коли Бог створював Адама та Єву, то не вклав у них за замовчуванням відповіді на найважчі життєві запитання. Натомість, Він дав їм майданчик для досліджування, запитать та навчання. Він посадив сад, де таємниця могла без проблем співіснувати з вірою. Це означає, що коли ми стикаємося з сумнівами, то зовсім не стаємо розчаруванням для Бога; і все тому, що сумніви є природньою реакцією на обмеження нашого розуміння. . . .

Віра - це не про стримування, а навпаки - про можливості. Віра - це про невимовну близькість, спорідненість, відносини. Однак, аби отримати таку віру, наша впевненість іноді має розтрощитися. Нашим формулам доведеться пережити збій. Наші запитання залишаться без відповіді. Саме там, у глибині відносин, нас чекатиме не список релігійних кліше, а Особистість. Так народжується дружба.