Обрані: Згадуймо про Євангеліє щодняЗразок

Мій друг Райан поділився історією містера Бі, який був професором в Пекінському університеті, відомому як «Китайський Гарвард». Одного разу він пожартував у класі про комуністичну партію перед групою студентів і один із них повідомив про це в поліцію. Наступного дня офіцери вломилися до офісу містера Бі та запроторили його до віддаленої комуністичної в’язниці, без попередження й судового розгляду.

Ще зранку він прокинувся професором, який очолює одну з найпрестижніших академічних посад у світі – надвечір, сидів за ґратами. Китайська в’язниця в той час була одним з найгірших місць на Землі – осередок жахливих хвороб, тортур та смерті. Містер Бі швидко впав у депресію та відчай. Протягом тижнів він думав про самогубство і одного вечора, затуманений смутком, він вирішив викинутися з вікна тюремної камери, яка знаходилась на восьмому поверсі. Тоді китайці не встановлювали вікна на високих поверхах тюрми, якщо в’язень хотів викинутись – це не було проблемою.

Серце містера Бі прискорило биття, коли він визирнув і подумав про стрибок. І тоді це сталося. Він почув тихий голос, який промовив: "Не йди. Не йди. Не йди." Він сів посеред своєї камери у відчаї.

Там на твердій бетонній підлозі спогади наповнили його свідомість. Його друг, іноземний професор, який був християнином, поділився з ним Євангелієм. Пан Бі помолився: “Ісусе, якщо ти справжній, будь ласка, дай мені прощення і мир, про які мій друг сказав мені, що Ти обіцяв. У свою чергу, я запропоную Тобі своє життя та служіння".

Він підвів голову і: "Небо ніколи не було світлішим, сонце ніколи не було яскравішим через відкриту дірку вікна, і я відчув радість у серці, яку ніколи раніше не відчував".

Цей видатний професор відкинув усі свої застереження і закричав: "У мене є світле майбутнє в Ісусі Христі!" Охоронці почули його і жорстоко наказали йому замовкнути. Але його радість не можливо було стримувати. Він знову й знову кричав, поки вони не зайшли в камеру й не побили його.

Людина у в'язниці, звільнена вірою в Євангеліє Ісуса, вільніша за будь-яку людину поза в'язницею без Євангелія.

Врешті-решт Бі був звільнений і створив кілька дитячих будинків у центральних районах Китаю, піклуючись про бідних і приводячи багатьох до Христа. Він мав світле майбутнє в Ісусі Христі. На сьогоднішній день його радість заразна, коли ви зустрічаєтеся з ним. І він скаже вам, що радість, яку він мав у в'язниці, така сама, як і сьогодні.

Кожна людина часом відчуває, що перебуває у в'язниці, створеній власними руками - у полоні думок, звичок, вчинків та неприємного минулого, яке не відпускає її.

Євангеліє вчить, що найгірша з усіх в'язниць - це та, що ми створюємо для себе. Камери цієї тюрми замкнені нашою невпевненістю, з глибоким усвідомленням того, що всередині нас щось не так, що щось сильно зламане. Ми носимо це з собою, як ланцюги навколо шиї. Це стан людини.

Це може змінитися лише в тому випадку, якщо трапиться щось радикальне.

Євангеліє - це найрадикальніший захід. Це кривавий хрест. Це смерть самого Бога заради нас. Це повна поразка самої смерті в славному воскресінні, щоб показати Божу любов і силу протягом усієї вічності.

Писання нагадує нам, що ми повинні уважно ставитись до того, що ми чули, особливо коли йдеться про Євангеліє (Євр. 2:1). Найважливішою проповіддю, яку ви коли-небудь можете проповідувати, є та, яку ви проповідуєте власному серцю, щодня нагадуючи йому: «Я маю світле майбутнє в Ісусі Христі».