Приповiстi 8:4-36
Приповiстi 8:4-36 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
«До тебе, мій народе, я звертаюсь. Мій голос лине до синів людських. Невігласи, розсудливість пізнайте, затямте, що є розважливість, ви, нерозумні! Послухайте, бо маю вам сказати щось важливе, я справедливості навчаю вас. Мої уста лиш правду мовлять, облудність не для губ моїх. Усі слова, що з вуст злітають, справедливі, немає фальші, ані підступу у них. Вони ясні для розуміння й ясні для того, хто шукає знань. Візьміть напучування, а не срібло, знання, а не найщиріше золото. Бо Мудрість краща за корал, скарби ніякі не зрівняться з нею». «Я, Мудрість, з прозорливістю живу, знаннями й передбаченнями володію. Господній страх — то ненависть до зла. Ненавиджу я зверхність і гординю, лихі діла й слова облудні. Пораду добру маю і знаннями поділюся, я володію розумом і силу маю. З моєю допомогою правителі царюють, закони справедливі пишуть можновладці. Я допомагаю владикам правити, а мужі державні — справедливі. Усіх люблю я тих, хто її любить, будь-хто мене знайде, аби шукав лиш. Багатство й почесті зі мною, і праведність, і статки неминущі. Мої плоди коштовніші за найчистіше золото, прибуток мій щедріший, ніж найкраще срібло. Крокую я шляхами праведності, дорогою закону йду. Даю Я спадок тим, хто мене любить, скарбниці їхні вщерть наповню. Господь мене першою створив, за наміром Своїм, я виплекана так давно, задовго до всього. З’явилась я в часи далекі, ще до народження землі. Я роджена, як не було ще хвиль морських, ще не було струмків бурхливих, ще гори на свої місця не стали, я народилася, як пагорбів ще не було, коли Він не створив іще ні суші, ні полів, тоді ще порошинки жодної не існувало. Я вже була, коли Він небеса на місце ставив, коли окреслив обрій на поверхні океану, коли Він укріпив на небесах хмарини і ринули фонтани із безодні океану. Це сталося, коли Бог морю межі встановив, щоб хвилі берега трималися, коли намітив Він землі основи. Була я майстром поряд з Ним, я насолодою Його була щодня, завжди я жартувала з Ним. Знайти відраду можу в світі, створеному Ним, і радощі мої — з людськими синами. Тепер ж, діти, слухайтесь мене: хто йде моїм шляхом, той матиме талан. Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте, не відкидайте настанов моїх. Тому, хто слухає мене, біля дверей моїх пильнує денно, чекає сторожко біля дверей, тому всміхнеться доля. Хто мене знайде, той життя знайде, того благословить Господь. А хто мене не відшукає, життя своє погубить. Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».
Приповiстi 8:4-36 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів: Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства. Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання. Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота: ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне. Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста! В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене. Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді. Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде! Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці! Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими! Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!
Приповiстi 8:4-36 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос! Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі - розуму! Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають. Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, - гидота устам моїм. Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани. Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули. Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире; Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь. Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання. Страх Господень - значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні. В мене рада й правда, я - розум, у мене сила. Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість; Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї. Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене. І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість; Плоди мої лучші золота - золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла. Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками, Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю. Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків; Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї. Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали. Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали; Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний. Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї, Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної), Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, - Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час, Веселячись на земному крузї його, радість же моя була - дїти людські. Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує. Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї. Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене! Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа; Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.