Вiд Iвана 17:1-10

Вiд Iвана 17:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Мовивши так, Ісус звів очі до неба й сказав: «Отче, прийшов час: даруй славу Синові Своєму, щоб Син Твій зміг прославити Тебе. Ти дав Йому владу над всіма людьми, щоб Він дарував вічне життя тим, кого Ти Йому дав. Вічне життя в тому, щоб вони могли знати Тебе, Єдиного, Істинного Бога, й Ісуса Христа, Посланця Твого. Я прославив Тебе на землі і завершив те, що Ти доручив Мені зробити. А зараз даруй Мені славу разом з Тобою, Отче, славу, яку Я мав з Тобою ще до існування світу. Я показав, який Ти є тим людям, котрих Ти дав Мені від світу. Вони були Твоїми, але Ти дав їх Мені, і вони послухалися Твого слова. Зараз же вони знають, що усе, що Ти дав Мені, йде від Тебе. Я дав їм вчення, що Ти дарував Мені, і вони прийняли його. Вони зрозуміли істинно, що Я прийшов від Тебе й повірили, що Ти послав Мене. І Я молюся за них. Я не молюся за всіх людей, а лише за тих, кого Ти дав Мені, бо вони — Твої. Все, що Моє — Твоє, а Твоє — Моє, і Я прославився через них.

Вiд Iвана 17:1-10 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Скзавши це, Ісус підняв Свої очі до неба й сказав: Отче, прийшов час; прослав Свого Сина, щоб і Твій Син прославив Тебе, оскільки Ти дав Йому владу над кожною плоттю, щоб усім, кого Ти дав Йому, Він дав вічне життя. А це вічне життя в тому, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа. Я прославив Тебе на землі: виконав діло, яке Ти дав Мені зробити. А тепер, Отче, Ти´ прослав Мене в Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще до існування світу. Я відкрив Твоє ім’я людям, яких Ти дав Мені зі світу. Вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони дотрималися Твого слова. Тепер вони знають, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе; бо слова, які Ти дав Мені, Я дав їм, і вони прийняли їх і дійсно пізнали, що Я вийшов від Тебе, і увірували, що Ти Мене послав. Я за них прошу: не за світ прошу, а за тих, кого Ти дав Мені, бо вони Твої; і все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них.

Вiд Iвана 17:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.

Вiд Iвана 17:1-10 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа. Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати. А тепер Ти прослав Мене, Отче, у Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав. Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них.

Вiд Iвана 17:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Се глаголав Ісус, і зняв очі свої на небо, й рече: Отче! прийшла година; прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе. Яко ж дав єси Йому власть над усяким тїлом, щоб усїм, що дав єси Йому, дав вічнє життє. Се ж життє вічнє в тому, щоб знали Тебе, єдиного справдешного Бога, та кого післав єси, Ісуса Христа. Я прославив Тебе на землї: дїло кінчав я, що дав єси менї робити. А тепер прослав мене Ти, Отче, у Тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш нїж сьвіту бути. Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони. Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе. Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав. Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої. І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них.