Скзавши це, Ісус підняв Свої очі до неба й сказав: Отче, прийшов час; прослав Свого Сина, щоб і Твій Син прославив Тебе,
оскільки Ти дав Йому владу над кожною плоттю, щоб усім, кого Ти дав Йому, Він дав вічне життя.
А це вічне життя в тому, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа.
Я прославив Тебе на землі: виконав діло, яке Ти дав Мені зробити.
А тепер, Отче, Ти´ прослав Мене в Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще до існування світу.
Я відкрив Твоє ім’я людям, яких Ти дав Мені зі світу. Вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони дотрималися Твого слова.
Тепер вони знають, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе;
бо слова, які Ти дав Мені, Я дав їм, і вони прийняли їх і дійсно пізнали, що Я вийшов від Тебе, і увірували, що Ти Мене послав.
Я за них прошу: не за світ прошу, а за тих, кого Ти дав Мені, бо вони Твої;
і все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них.