Iсая 28:1-29 - Compare All Versions

Поділитись

Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п’яних, квітці зів’ялій краси його гордости, що лежить на верхів’ї долини врожайної, від вина поп’янілих! Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою! Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п’яних, і станеться квітка зів’яла краси його гордости, що на верхів’ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його! Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його, і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій! І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п’янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п’янким, від вина збаламутились, від напою п’янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються... Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!... Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об’явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних? Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там. Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати. І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!... Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі! Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались! Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений! І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють! І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче! Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це... Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним... Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів’оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою! Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю... Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос! Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує? Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її? І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього: Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б’ють чорнуху та києм той кмин. Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його. І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!

Горе прекрасній Самарії, пишному ґрону Ефраїмових п’яниць. Горе квітці в’янучій славної його краси, що серед долини родючої на горі всихає перед очима тих, хто заливається вином. Поглянь, у Господа є чоловік міцний та дужий, мов злива з градом, наче вітер руйнівний, мов повінь безупинна від штормової зливи. Самарію він до землі пригне рукою. Вона затоптана ногами буде. А квітка в’януча славної його краси, яка серед родючої долини на горі стоїть, постане, як та перша стигла фіґа перед літом. Хто їх побачить, враз зірве і проковтне умить. Тоді Господь Всемогутній стане схожим на прекрасний вінок, для свого народу, який уцілів. Він буде пишною короною, увінчаною квітом. Тим, хто в суді сидить, Він дасть дух справедливості, а тим, хто захищає від вторгнення браму міську, подарує мужність. Але ці правителі зараз сп’янілі, бо напилися вина і пива. Вони спотикатимуться й падатимуть на землю, пророки п’яні, коли бачать свої з’яви, а судді сп’янілі приймають рішення. Усі столи у блювотині, ніде немає чистого місця. Вони кажуть: «Кого Він навчатиме розуму, кого Він змусить зрозуміти почуте? Відлучених від материнського молока, забраних від груді? Він розмовляє з нами, наче з немовлям: „Сав ласав, сав ласав, кав лагав, кав лагав, зеер шам, зеер шам”. Тоді справді Господь говоритиме кумедною, дивною мовою з цим народом, якому Він сказав: „Ось затишний куточок. Це місце відпочинку. Нехай притомлені знайдуть спочинок у цьому затишному куточку”. Але вони не хотіли слухати. Ось чому Господь звертатиметься до них саме так: „Сав ласав, сав ласав, кав лагав, кав лагав, зеер шам, зеер шам”. Люди зробили, що їм заманилося зробити; впали, побилися й потрапили в полон». Тож слухайте слово Господнє, пихаті чоловіки, правителі Єрусалима. Тому що ви сказали: «Ми уклали Угоду зі смертю і договір з Шеолом. На нас не впаде жахливе покарання, воно пройде мимо. Бо ми знайшли притулок у неправді й сховалися за брехнею». Через це Господь, мій Володар, сказав: «На Сіоні Я встановлю камінь як підвалину, випробуваний камінь, цінний наріжний камінь — надійну основу, й той, хто вірить, не матиме розпачу. Я зроблю справедливість відвісом, а праведність — лотом. Град поб’є ваш притулок олжі, повінь накриє і зруйнує ваші схованки. Вашу угода зі смертю буде відмінено, ваш договір з Шеолом порветься. Коли насуватиметься жахливе покарання, воно вас втопче в землю. Воно прийде уранці, та продовжуватиметься до пізньої ночі. Ваше розуміння послання Господа нічого вам не дасть крім страху. Тільки тоді ви зрозумієте цю приказку: „чоловік спав на ліжку, замале, щоб на ньому простягнутися, та ковдрою, завузьку, щоб накритися нею”. Такі ж нікчемні та безглузді будуть й ваші союзи. Бо підніметься Господь на битву, як на горі Перазим, і розлютиться, як в долині Ґівеоновій. Він зробить Він свою незвичну справу і завершить свою дивну роботу. А ви не насміхайтеся, бо ще тугіше затягнуться навколо вас вузли. Я довідався, що мій Володар, Господь Всемогутній прийняв рішення знищити всю землю. Послухайте й почуйте мій голос, зважте на мої слова і зрозумійте їх. Хіба сіяч постійно оре землю? Хіба він увесь час розбиває грудки і не скородить поле? Хіба він не висіває кріп і тмин після того, як розрівняв землю? Хіба не сіє пшеницю рядками, ячмінь — у належному місці, а полба — по межі? Його навчає Бог, як треба працювати на землі. Землероб не молотить кріп зубчастим катком і не котить молотильне колесо по тмину, щоб вибити зерно. Землероб вибиває зерно кропу невеличким ціпом, а тмин — кийком. Зерно на вимолочують, щоб мати хліб, а не колотять по ньому без упину. Чоловік котить по ньому молотильне колесо, яке тягнуть коні, але не розбиває його. Ці знання ідуть також від Господа Всемогутнього. Він дає прекрасні поради, Він дуже мудрий!»

Горе вінцеві гордості, наймити Єфрема, цвіт, що відпав від слави на вершку родючої гори, п’яні без вина! Ось сильний і тяжкий Господній гнів, як падаючий град, коли немає накриття, — який сильно падає. Як велика кількість води, що зносить поверхню землі, він зробить спочинок рукам і ногам. І потоптаний буде вінець гордості, наймити Єфрема. І опалий цвіт славної надії на верхів’ї високої гори буде, як рання смоківниця, хто її побачить, то перш ніж візьме у свою руку, забажає її з’їсти. У той день Господь Саваот буде сплетеним вінцем славної надії для того, хто залишився з мого народу. Залишені вони будуть у дусі суду на суд і на силу, яка забороняє губити. Адже ці одурманені вином, — вони були одурманені міцним напоєм. Священик і пророк зійшли з розуму через вино, захиталися через оп’яніння від міцного напою, вони були введені в оману. Це — видіння. Прокляття їстиме цю раду, бо це рада з причини захланності. Кому ми сповістили зло, і кому ми сповістили вістку? Тим, які позбавлені молока, тим, які відлучені від грудей? Прийми біль до болю, надію до надії, ще трохи, ще трохи, через зневагу уст, через інший язик, бо промовлять до цього народу, кажучи йому: Це спочинок для бідного і це знищення! Та вони не захотіли почути. І слово Господа Бога буде їм болем до болю, надією до надії, ще трохи, ще трохи, щоб пішли і впали назад, і будуть у небезпеці, будуть розбиті й будуть захоплені. Через це послухайте слово Господа, пригноблені мужі та князі цього народу в Єрусалимі: Оскільки ви сказали: Ми склали завіт з адом і угоду зі смертю! Буря, яка несеться, коли і проходитиме мимо, не найде на нас, бо ми обман учинили нашою надією і прикрилися обманом! То через це, так говорить Господь: Ось Я покладу в основи Сіону камінь — дорогоцінний, вибраний, кутовий, поважний, — в його основи, — і хто йому повірить, не засоромиться. І поставлю суд — як надію, а Моє милосердя — як мірило, а ті, які безпідставно повірили брехні, упадуть, бо не обмине вас буря, хіба що вона забере ваш договір смерті, і ваша надія на ад не залишиться. Буря, що несеться, коли надійде, будете їй на потоптання. Коли перейде, забере вас. Вранці, вранці прийде, — вдень і вночі буде погана надія. Навчіться слухати! Пригнічені, не можемо битися, а самі маємо сили себе зібрати. Він підніметься так, як гора безбожних, і буде в долині Ґаваона. З допомогою гніву Він звершить Свої діла, — діло гіркоти. А Свій гнів Він застосує по-чужому, і Його гіркота чужа для Нього. Ви ж не радійте, і хай не переможуть вас кайдани. Тому що я почув від Господа Саваота про довершені та скорочені діла, які Він звершить по всій землі. Прислухайтеся і почуйте мій голос, зверніть увагу і почуйте мої слова! Хіба весь день орач буде орати? Чи, перш ніж обробити землю, він приготував насіння? Хіба не тоді, коли вирівняв її поверхню, він сіє мале чорне насіння і кмин, а після цього сіє пшеницю, ячмінь і зерно у своїх межах? Так і ти будеш напоумлений судом твого Бога, і зрадієш. Адже не з жорстокістю очищується чорне насіння, і не наведеш колесо колісниці-молотилки на кмин, але палицею вибивається чорне насіння, і тоді кмин їстимуть у хлібі. Адже не до віку Я гніватимуся на вас, і голос Моєї гіркоти не потопче вас! І ці дивовижні знаки вийшли від Господа Саваота. Прийміть пораду, підніміть марну утіху!

Горе коронї гордих та пяних Ефраїміїв, (горе) зовялому цьвіту в величній окрасї його, що розсадовився поверх гори понад урожайною долиною, та все, мов би пяний од вина. Ось уже йде потужний та кріпкий (гнїв) од Господа, наче злива з грядом і пагубний вихор; наче розгукана повідь розбурханих вод, і повергає його нездержною силою на землю. Ногами буде потоптана корона гординї пяних Ефраїміїв. З квіткою ж вялою в величній окрасї його на верху вроджайної долини станесь те, що з смоквою, перед часом достиглою, що, скоро хто її вбачить, зараз простягає руку та й з'їдає. Оного часу буде один Господь Саваот величним вінцем і короною слави для останків свого народу; Він буде духом правосуду тим, що засїдають на суд, та відвагою тим, що ворога од воріт прогонять. Бо й вони од вина спотикаються й збиваються напоями з дороги; сьвященник і пророк спотикаються від опяняючих напитків; поконані вином, ходять, мов безглузді від напою; в пізнаннї похибляються, помиляються в осудї. Столи в них повні гиду й блювотини, нема чистого місця. А договорюють: "Кого хоче він учити знання? кого проповіддю на розум наводити? хиба тих, що перестали їх молоком з грудей годувати, що їх неня саме від грудей відлучила? У вас усе - заповідь та заповідь, а за заповіддю знов заповідь; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато часу (до кари), та й там не багато." За се ж будуть говорити до сих людей чужинцї лепетаннєм чужою мовою. До них говорили (пророки): "Оце відпочинок: дайте спочити струдженому: се буде потїха" (наша). Та вони не хотїли слухати. І станесь із ними по слову Господньому: заповідь на заповідь; заповідь за заповіддю; правило та правило, а за правилом ізнов правило; тут не багато, та й там не багато, - так що пійдуть і попадають горілиць і порозбиваються, і попадуться в сїть та й спіймаються. Слухайте ж слова Господнього, ви зневажники, що правите народом сим у Ерусалимі: Позаяк ви говорите: "Ми з смертю зробили умову, рядну вчинили ми з пеклом: коли побиваючий бич переходити ме, - він нас не досягне, бо ми втечище певне маєм у льжі, й в оманї притулок надїйний." За се так говорить Господь Бог: Ось я закладаю в основу камінь на Сионї, - камінь певний, угольний, великоцїнний, та кріпко заложений; хто в його ввірує, той не застидаєсь. І зроблю суд мірою, а справедливість - вагою, і, наче грядом, спустошене буде втечище льжи, й води затоплять місце вашого сховку. І так ваші змовини з смертю розірвуться, і ваша рядна з пеклом не встоїть; і як прийде побиваючий бич, то й вас погубить, Наколи переходити стане, він захопить вас; а переходити ме кожного рана, в день і в ночі, та й сама вже чутка про його переймати ме страхом. Ложе буде вам надто коротке, щоб простягнутись, - укривало надто узке, щоб ним обгорнутись. Бо встане Господь так, як на горі Перазимі, розгнїваєсь, як на долинї Габаонській, щоб зробити дїло своє, дїло незвичайне, та й довершить своє дїло, своє дїло дивовижне. Тим не жартуйте, щоб кайдани в вас не стали тугійші; бо я чув від Господа, Бога сил, - що пагуба всїй землї призначена. Прихилїте ж слух і послухайте голосу мого; вважайте й вислухайте, що буду до вас промовляти: Хиба плугатарь день у день про свій засїв оре, викидає борозди та боронить землю свою? Нї; зрівнявши ниву, сїє він чорнуху, або розсїває кмин, або сїє пшеницю, ячмінь у вибраному місцї, та просо. Сього порядку навчає його сам Господь; він учить його. Бо не молотять чорнухи валом зубчатим, анї коліс не качають по кминові, а палицею вибивають чорнуху, та й кмин - палицею. Та й збіжжє вимолочують, та не роздавлюють його; водять по йому молотїльні колеса з їх кіньми, та розтирають. І се походить од Господа сил: дивні ради його, велика премудрість його!