ПСАЛМИ 109
109
Псалом 109
1Диригентові. Псалом Давида.
Боже моєї хвали, не мовчи!
2Адже відкрились проти мене нечестиві та зрадливі уста, лихословлять мене підступним язиком.
3Оточили мене ненависними словами#109:3 Можливий переклад: «оточили мене підступними справами…» і затіяли проти мене боротьбу без причини.
4На мою любов відповідають ворожістю, хоч я за них молюся.
5Вони віддають мені злом за добро, а за мою любов ненавистю.
6Постав над ним (моїм ворогом) нечестивого свідка, і нехай обвинувач стане праворуч від нього!#109:6 Припускають, що під ворогом Давида, котрий викликав у нього відчуття особливого гніву і цілу низку проклять був ідумеєць Доік, за зрадливим доносом якого Саул знищив 85 священиків (див. 1 Сам. 22:9–10).
7Коли його судитимуть, нехай виявиться засудженим, а його молитва нехай буде визнана гріхом.
8Нехай будуть короткими його дні, а посаду його нехай обійме інший.
9Нехай його діти стануть сиротами, а його дружина – удовою.
10Нехай його діти стануть убогими волоцюгами, і хай жебракують далеко від своїх зруйнованих осель.
11Нехай лихвар захопить у нього все, чим він володіє; хай чужинці розкрадуть плоди праці його.
12Нехай не буде нікого, хто виявив би до нього милосердя, – ані того, хто змилосердився б над його сиротами.
13Нехай його нащадки будуть вигублені, щоб у наступному поколінні щезло його ім’я.
14Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і не буде стертий гріх його матері.
15Нехай будуть вони (гріхи батьків) постійно перед Господом, і хай буде знищена зі землі пам’ять про них.
16Тому що він і не думав чинити милосердя, але до смерті переслідував нещасну, вбогу і зранену серцем людину.
17Він любив проклинати, тож нехай ці прокльони впадуть на нього! Не бажав благословення, тож нехай воно буде далеко від нього.
18Він зодягався в прокляття, наче в шати, тож воно просочилось в його нутро, як вода, й до його костей, як олія.
19Нехай воно (прокляття) стане для нього, як плащ у який він сам зодягнеться, і як пояс, яким постійно підперізується.
20Така відплата від Господа тим, що оскаржують мене і лихословлять на мене.
21Але Ти, Господи Владико, чини зі мною задля Твого Імені; оскільки ж Твоє милосердя добре, спаси мене!
22Я ж бідний та вбогий, і серце моє в мені зранене.
23Я никну, як зникаюча тінь, – мене струсили, наче сарану.
24Мої коліна слабнуть від посту, виснажене від браку олії моє тіло.
25Я став для них посміховиськом, – побачивши мене, люди хитають головами.
26Допоможи мені, Господи, Боже мій, задля Свого милосердя, спаси мене!
27Нехай пізнають вони, що це Твоя рука, що то Ти, Господи, вчинив це.
28Нехай собі проклинають, аби лише Ти благословив. Ті, що повстали, будуть осоромлені, а Твій слуга радітиме.
29Вкриються ганьбою оскаржувачі мої, і носитимуть на собі свій сором наче плащ.
30З великою вдячністю на устах прославлятиму Господа, серед багатьох людей величатиму Його.
31Адже Він завжди на боці нещасного, аби його рятувати від тих, котрі його засуджують.
Поточний вибір:
ПСАЛМИ 109: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)