МАРКА 6
6
Холодна зустріч у Назареті
1 #
Мт. 13:53–58; Лк. 4:16–30. Ісус вийшов звідти і попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
2 #
Мр. 1:22; Ів. 7:15; Лк. 10:13; Дії 19:11. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато хто слухав і дивувався, кажучи: Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?
3 #
Мр. 3:31; Ів. 6:42; Мт. 12:46; Дії 12:17; Юд. 1:1; Ів. 7:5. Хіба Він – не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри серед нас? І вони спокушалися через Нього.
4 #
Ів. 4:44; Лк. 13:33. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
5 #
Мт. 9:18. І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки.
6 #
Мт. 9:35, 10:1,7–11,14; Лк. 9:1–6. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
Ісус посилає апостолів на проповідь
7 #
Мр. 6:30; Лк. 10:1. Покликавши дванадцятьох, Він почав посилати їх по двоє, наділяючи їх владою над нечистими духами.
8І сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу – тільки одну палицю: ні хліба, ні торби, ні мідяків у пояс,
9але щоби взули сандалі й не одягалися у дві одежини.
10І Він говорив їм: Куди тільки ввійдете в дім, там перебувайте, доки не вийдете звідти.
11 #
Дії 13:51; Мт. 8:4. І коли б у якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил з ніг – як свідчення проти них. [Запевняю вас: легше буде Содому й Гоморрі в день судний, ніж місту цьому].
12І, вийшовши, вони проповідували, щоб люди покаялися,
13 #
Мр. 16:17; Лк. 10:34; Як. 5:14. і виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували олією і зціляли.
Смерть Івана Хрестителя
14 #
Мт. 14:1; Лк. 9:7–9. #
Лк. 3:1. І почув цар Ірод, оскільки відоме стало Його Ім’я, і люди говорили, що це – Іван Хреститель устав з мертвих, тому й такі чудеса здійснюються Ним.
15 #
Мр. 8:28; Мт. 21:11. Інші ж казали, що це – Ілля, ще інші вважали, що це – пророк або один із пророків.
16А Ірод, почувши, сказав: Той Іван, якому я відтяв голову, це він воскреснув!
17 #
Мт. 14:3–12; Лк. 3:19. #
Мр. 1:14; 3 М. 18:16; Лк. 3:1. Адже Ірод, пославши воїнів, схопив Івана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Пилипа, бо одружився з нею.
18А Іван сказав Іродові: Не годиться мати тобі жінку твого брата!
19Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла.
20Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою.
21 #
Об. 6:15, 18:23. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галилейських старшин,
22увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!
23 #
Ест. 5:3,6, 7:2. І він поклявся їй: Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого.
24І вона, вийшовши, запитала в матері: Що попросити? Та ж сказала: Голови Івана Хрестителя!
25І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Івана Хрестителя!
26І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити.
27Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці
28та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері.
29А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
Необхідний відпочинок
30 #
Мр. 6:7; Лк. 9:10а, 10:17. І посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили.
31 #
Мр. 2:2. А Він каже їм: Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи! Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти.
32 #
Мт. 14:13–21; Лк. 9:10–17; Ів. 6:1–13. Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця.
33 #
Мр. 6:54. Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них.
Чудо нагодування п’яти тисяч людей
34 #
Мт. 9:36; 4 М. 27:17. Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, й почав їх багато навчати.
35 #
Мр. 8:1–9. І коли минуло чимало часу, учні, підійшовши до Нього, говорили: Це місце пустинне, а пора вже пізня,
36тож відпусти їх, щоби пішли до навколишніх хуторів і сіл та купили собі щось їсти.
37 #
Ів. 4:8. Він же у відповідь сказав їм: Дайте ви їм їсти! А вони відповідають Йому: Чи нам піти купити на двісті динаріїв#6:37 Динарій – римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника. хліба і дати їм їсти?
38Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І довідавшись, кажуть: П’ять і дві рибини.
39І звелів їм посадити всіх групами на зеленій траві.
40Посідали група за групою: по сто та по п’ятдесят.
41 #
Мр. 8:19; Мт. 14:19; Мр. 14:22. Узявши п’ять хлібів та дві рибини і звернувши погляд до неба, Він поблагословив, розломив хліби і давав учням Своїм, щоби клали перед ними, і обидві рибини всім розділив.
42І всі вони поїли й наситилися,
43а з того, що залишилося, та з риб зібрали дванадцять повних кошиків.
44А тих, які споживали хліб, було зо п’ять тисяч чоловіків.
Ісус іде по воді
45 #
Мт. 14:22–33; Ів. 6:16–21. #
Мр. 8:22; Лк. 9:10. І негайно Він змусив Своїх учнів сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей.
46І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися.
47А як настав вечір, човен був серед моря, а Він Сам‑один на суходолі.
48 #
Йов 9:8. Побачивши, що втомилися від веслування, – бо вітер дув супроти них, – близько четвертої сторожі#6:48 Від 3 до 6 години ранку. ночі Він підійшов до них, ідучи по морю, і хотів їх минути.
49Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що то привид, і закричали,
50бо всі Його побачили і занепокоїлися. І тут же Він заговорив до них, і сказав їм: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
51 #
Мр. 4:39. Він увійшов до них у човен – і вітер ущух.
52 #
Мр. 3:5. А в собі вони все ще були сповнені жаху, тому що не зрозуміли чуда з хлібами, бо їхнє серце було закам’янілим.
Зцілення хворих у Генісаретському краї
53 #
Мт. 14:34–36; Ів. 6:22–25. І, перепливши, вони прибули до Генісаретської землі й причалили.
54 #
Мр. 6:33. Коли вони вийшли з човна, люди відразу, впізнавши Його,
55оббігли всю ту околицю і почали на носилках приносити хворих – скрізь, де б Він не з’явився.
56 #
Дії 5:15; Мт. 9:20; 4 М. 15:38; Мр. 1:41; Дії 19:11. І куди б Він не входив, – до сіл, міст, хуторів, – скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися.
Поточний вибір:
МАРКА 6: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
