ЄРЕМІЇ 34
34
Слово Господнє до Седекії
1 #
Єр. 35:11; 2 Цар. 24:10, 25:1. Слово, яке отримав Єремія від Господа, коли вавилонський цар Навуходоносор, разом з усім своїм військом, і всіма підвладними йому царствами землі, та підкореними ним народами, виступив проти Єрусалима та проти всіх його міст#34:1 В історичному контексті це відбулось 588 р. до Р.Х., було такого змісту:
2Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Піди й звернись до Юдейського царя Седекії з такими словами: Так говорить Господь: Ось Я віддаю це місто в руки вавилонського царя, який спалить його вогнем.
3 #
Єр. 32:4. Не врятуєшся з його рук і ти, а, безперечно будеш схоплений, і відданий у його руки, – ти дивитимешся в очі вавилонського царя, і розмовлятимеш з ним віч-на-віч, після чого тебе відправлять до Вавилона.
4Тож вислухай, Юдейський царю, Седекіє, провіщення Господнє. Ось що каже тобі Господь: Ти не помреш від меча!
5 #
Єр. 22:18; 2 Хр. 16:14. Помреш ти у мирі, і як кадили ладаном по смерті твоїх батьків, тобто попередніх царів, які були перед тобою, так кадитимуть фіміамом і для тебе, ридаючи: «О, яке горе, володарю!». Адже провістив це Я, – говорить Господь.
6Пророк Єремія переказав усі ці слова Юдейському цареві Седекії в Єрусалимі.
7Отже, військо вавилонського царя воювало проти Єрусалима та проти всіх інших міст Юдеї, зокрема проти Лахіша та проти Азека, оскільки з усіх Юдейських міст лише вони залишалися укріпленими містами.
Порушення закону про рабів
8Слово, яке було до Єремії від Господа, після того як цар Седекія уклав Заповіт з усім народом Єрусалима, проголошуючи всім рабам свободу, за яким
9 #
2 М. 21:2; 3 М. 25:39; 4 М. 15:12. кожен повинен був звільнити свого раба-єврея, і кожен – свою невільницю-єврейку, аби ніхто не примушував свого брата (сестру) з юдеїв служити йому.
10З цим погодились усі вельможі та весь народ, що увійшли в Заповіт, щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою невільницю на свободу, аби ті більше їм не служили. Вони послухалися і відпустили.
11 #
Єр. 2:14; Неєм. 9:36. Але незабаром передумали й примусили своїх рабів і невільниць, яких повідпускали на волю, повернутись, – вони знову їх уневільнили як рабів і невільниць.
12Після цього знову було Господнє слово до Єремії від Господа такого змісту:
13 #
2 М. 21:2; 5 М. 15:12. Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Того дня, коли Я виводив ваших батьків з єгипетського краю, – справжнього невільницького дому, – Я уклав з ними Заповіт, домовившись:
14 #
Єр. 7:24, 25:4, 34:9, 35:15; 2 М. 21:2. Після закінчення семи років кожен з вас відпустить на свободу свого брата єврея, який був проданий тобі й шість років був твоїм рабом, – відпустиш його від себе на волю. Але ваші батьки не звернули на це уваги й не послухались Мене.
15 #
Єр. 32:34. Тепер нарешті ви навернулися і вчинили справедливо переді Мною, проголосивши свободу, – кожен для свого ближнього, уклавши з цього приводу Заповіт перед Моїми очима в Храмі, в якому проголошується Моє Ім’я.
16Але ж ви порушили своє рішення! Ви зганьбили Моє Ім’я, повернувши своїх рабів і своїх невільниць, – тих, кого ви самі звільнили за їхнім бажанням, – примусивши їх знову бути вашими рабами й невільницями.
17 #
Єр. 21:9, 24:9. Тому так говорить Господь: Ви Мене не послухали, як обіцяли, щоб кожен оголосив справжню свободу своєму братові й своєму ближньому. Тому тепер Я оголошую вам, – це сказано Господом, – свободу загинути від меча, від моровиці й від голоду. Я учиню вас жахливим прикладом для всіх царств землі.
18 #
1 М. 15:8–10,17. Я сприятиму, аби з тими людьми, котрі уклали зі Мною Заповіт, а потім його порушили, не виконуючи умов Заповіту, було так, як з тим телям, яке розсікають пополам, і проходять між його розсіченими половинками#34:18 Тут йдеться про стародавній ритуал під час укладання договору, або Заповіту. Сторони, які такий Заповіт укладали, розсікали тварину на дві частини і, проходячи між цими частинами, засвідчували, що у разі порушення цього Заповіту, вони будуть готові розділити долю розсіченої тварини. Іноді з’являлось полум’я, яке свідчило про Божу присутність, як Свідка (див. 1 М. 15:17,18). .
19 #
Єр. 38:7. Всіх можновладців Юдеї та можновладців Єрусалима, євнухів-царедворців і священиків, – всіх людей краю, котрі, фактично, також пройшли між двома розсіченими частинами теляти,
20 #
Єр. 7:33, 22:25. Я віддам у руки їхніх ворогів, – у руки тих, котрі бажають їхньої смерті, так що їхні трупи стануть їжею для небесних птахів та диких звірів.
21А Юдейського царя Седекію та його вельмож Я також віддам у руки їхніх ворогів та в руки тих, котрі зазіхають на їхнє життя, – в руки війська вавилонського царя, яке від вас відступає#34:21 Відхід вавилонських військ був викликаний необхідністю захищатись від єгипетських військ, які йшли на допомогу Седекії. .
22 #
Єр. 37:8. Адже Я видам наказ, – говорить Господь, – і поверну їх до цього міста, – вони знову воюватимуть проти нього, захоплять його, і спалять його. Стосовно ж інших Юдейських міст, то вони будуть так само спустошені й залишаться без мешканців.
Поточний вибір:
ЄРЕМІЇ 34: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)