КНИГА СУДДІВ 19
19
Левіт та його наложниця
1Подальші події відбувались у той час, коли ще не було в Ізраїлі царя. На краю Єфремового нагір’я жив один чоловік, левіт, котрий взяв собі, наложницею, жінку з Юдейського Вифлеєма.
2Ця наложниця перестала його кохати і, залишивши його, повернулась у дім свого батька, до Вифлеєма Юдейського. Там вона перебувала впродовж чотирьох місяців.
3 #
1 М. 34:3. Але її чоловік зібрався і, взявши з собою слугу та пару ослів, пішов за нею, аби знову прихилити її серце до себе і повернути назад. Коли вона ввела його у дім свого батька, то батько молодиці, побачивши його, з радістю пішов йому назустріч.
4Його тесть, батько молодиці, умовив його затриматись, і той левіт провів з ним три дні; вони їли, пили та ночували в нього.
5 #
1 М. 18:5. Так сталося, що коли на четвертий день вони вранці встали, і левіт піднявся, аби вирушити, то батько молодиці сказав своєму зятю: Спочатку підкріпись шматком хліба, а тоді вже підете.
6Тож вони посідали й обидва разом їли та пили. Батько молодиці сказав чоловікові: Залишись ще на ніч, і нехай натішиться твоє серце.
7 #
Суд. 19:4. Проте той чоловік піднявся, щоб іти, але його тесть наполягав, аби залишився, тому він заночував знову.
8Рано-вранці п’ятого дня він (левіт) встав, щоб вирушити, але батько молодиці знову сказав: Підкріпися хлібом! Так вони зволікали, аж поки день не почав схилятися на вечір. Вони знову сіли їсти.
9Нарешті левіт разом зі своєю наложницею і своїм слугою зібрались у дорогу, тоді як його тесть, батько молодиці, знову вмовляв його: Ось день вже схиляється до вечора, залишайся ще на одну ніч. Як бачиш, день закінчується, переночуй тут, ще порадіємо разом, а тоді якомога раніше завтра встанете й вирушите у вашу подорож до вашого дому.
10Але левіт вже не захотів ночувати, – він піднявся й пішов. Рухаючись, незабаром він опинився неподалік Євуса, тобто Єрусалима. З ним була його наложниця та пара навантажених ослів.
11І коли вони вже були біля Євуса, то день майже скінчився, тому слуга сказав своєму господареві: Ходімо, завітаємо до міста євусейців і переночуємо в ньому.
12Але його господар йому відповів: Не будемо повертати до міста чужинців, які не є Ізраїльтянами, а підемо до Гіви.
13Далі він сказав до свого слуги: Спробуємо дійти до якогось з найближчих міст, – заночуємо в Гіві або в Рамі.
14Тож вони пішли далі, й коли сонце вже заходило, вони були неподалік Гіви Веніямінової.
15Вони повернули, аби ввійти й заночувати в Гіві. Прибувши туди, вони зупинились на площі міста, оскільки не знайшлось людини, яка би їх прийняла в свій дім на ночівлю.
16 #
Суд. 20:4. Але пізно ввечері якраз повертався зі своєї праці на полі похилого віку чоловік. Хоч цей муж походив з Єфремового нагір’я, проте мешкав він у Гіві, де місцевими мешканцями були веніямінці.
17Піднявши свої очі, чоловік побачив на площі міста подорожніх, і цей похилого віку чоловік запитав: Звідкіля мандруєте і куди направляєтесь?
18Левіт відповів йому: Ми подорожуємо з Вифлеєма Юдейського а йдемо на край Єфремового нагір’я. Адже я сам звідти, а ходив до Вифлеєма Юдейського, тепер же повертаюсь до Господнього Дому#19:18 Деякі переклади, зокрема, Септуагінта, подають: «повертаюсь тепер додому»., але жодна людина не запросила мене на нічліг.
19хоч у нас, твоїх слуг, є солома і корм для ослів; маю також хліб і вино для себе, як і для твоєї слугині, та для свого слуги, що з твоїми слугами, – ми не потребуємо нічого.
20 #
Суд. 6:23. Але цей літній чоловік сказав: Мир тобі! У мене є все, в чому будете мати потребу, лише не ночуйте на площі!
21Він привів його до свого дому, й нагодував ослів; помивши свої ноги, вони їли та пили.
22 #
1 М. 19:5. Але щойно вони насолодились гостинністю, як декотрі мешканці міста, чоловіки-негідники, оточили дім й почали грюкати у двері, обзиваючи сивочолого чоловіка, господаря дому, й вимагаючи: Виведи чоловіка, котрий перебуває у твоєму домі, аби ми могли з ним злягтися!
23 #
1 М. 19:7. Та цей чоловік, господар дому, вийшовши до них сказав їм: Ні, мої брати, не робіть такого злочину! Адже цей чоловік зайшов (є гостем) у мій дім, – не чиніть з ним такої гидоти.
24 #
1 М. 19:8. Ось моя дочка-дівиця, а також його наложниця, – я виведу їх, тож чиніть над ними наругу, як захочеться, лише з цим чоловіком не робіть такого безумства!
25Але ці люди не хотіли й слухати його. Тоді левіт вхопив свою наложницю і вивів її до них у двір; вони ж ґвалтували її та глумилися над нею цілу ніч до самого ранку. Відпустили її, лише на світанку.
26Удосвіта прийшла та жінка до господи чоловіка, де був її господар, впала під дверима й лежала, поки не розвиднілося.
27Вранці її господар встав, відкрив двері дому й вийшов, аби продовжити свою подорож, – і от жінка, його наложниця, лежить під дверима дому з простягнутими до порогу руками…
28Він сказав до неї: Вставай, підемо! Але жодної відповіді не почув. Левіт поклав її мертве тіло на осла, й вирушив до своєї місцевості.
29 #
1 Сам. 11:7. Дійшовши до свого дому, він вхопив ножа, взяв свою наложницю й розчленував її по суглобах на дванадцять частин, та розіслав їх у всі околиці Ізраїлю.
30 #
Суд. 20:7. Отже, кожен, хто це бачив, говорив: Чогось подібного досі в Ізраїлі ще не бачили з того часу, як Ізраїльські нащадки вийшли з єгипетського краю, й до цього дня! Тому подумайте, порадьтеся і скажіть, що маємо робити.
Поточний вибір:
КНИГА СУДДІВ 19: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)