КНИГА СУДДІВ 11
11
Суддя Їфтах
1 #
Євр. 11:32. Їфтах з Гілеаду був могутнім воїном. Він був сином жінки-розпусниці, хоч його батьком був ізраїльтянин Гілеад.
2 #
1 М. 21:10. Але й законна дружина Гілеада народила йому синів. І коли сини Гілеада від його дружини повиростали, то прогнали Їфтаха з такими словами: Ти не матимеш долі в спадщині нашого батька, тому що ти народжений від іншої жінки!
3Тому Їфтах утік від своїх братів, і поселився в краю Тов. Навколо Їфтаха збирались усякі негідники й звершували злочинні наскоки.
4Так сталося, що за якийсь час аммонійські племена почали воювати з Ізраїлем.
5Коли ж аммонійці стали нападати на Ізраїль, то гілеадські старійшини пішли в край Тов, аби запросити Їфтаха,
6 #
Суд. 10:18, 11:11. Вони сказали Їфтахові: Повернись, стань нашим вождем, і будемо разом воювати з аммонійськими племенами!
7 #
1 М. 26:27. Але Їфтах відповів гілеадським старійшинам: Хіба то не ви мене зненавиділи, прогнавши мене з батьківського дому? Чому ж ви прийшли до мене тепер, коли ви зазнали утисків?
8 #
Суд. 11:6. А гілеадські старійшини відповіли Їфтахові: Тому тепер ми й звертаємось до тебе, аби ти пішов з нами, та воював з аммонійськими племенами як наш вождь на чолі всіх мешканців Гілеаду!
9Однак Їфтах перепитав гілеадських старійшин: Якщо ви повертаєте мене, щоб воювати з аммонійцями, і Господь видасть їх мені, то чи й після того я залишатимусь вашим вождем?
10 Господь нехай буде Свідком між нами, – запевнили гілеадські старійшини Їфтаха, – якщо ми не зробимо так, як ти кажеш!
11Тож Їфтах пішов зі старійшинами Гілеаду, й народ настановив його над собою главою та вождем. Їфтах повторив усі свої слова перед Господом у Міцпі.
12 #
1 Цар. 20:2; Ів. 2:4. Після цього Їфтах направив до царя аммонійських племен послів зі словами: Що ти маєш проти мене, вдершись у мій край, аби воювати проти мене?
13 #
4 М. 21:24. А цар аммонійських племен відповів послам Їфтаха: Тому що Ізраїль по дорозі з Єгипту захопив мої землі від Арнону й до Яббоку, – аж до самого Йордану. Тож поверни мені ті землі добровільно.
14Але Їфтах знову відправив послів до аммонійського царя
15з такими словами: Так говорить Їфтах: Не захоплював Ізраїль ні моавської землі, ні краю аммонійців!
16Адже після свого виходу з Єгипту Ізраїль мандрував пустелею аж до Червоного моря і дійшов до Кадеша.
17 #
4 М. 20:14. Звідти Ізраїль направив послів до едомського царя з проханням: Дозволь мені пройти через твою землю! Але цар Едому не хотів і слухати цього. Тоді він послав до моавського царя, але і той не погодився. Тому Ізраїль затримався в Кадеші.
18Потім, мандруючи пустелею, він (Ізраїль) обійшов едомський край та землю Моава, зі східного боку наблизившись до моавської землі, й отаборився з другого боку Арнону, не порушуючи при цьому кордонів Моаву, оскільки Арнон і був моавським кордоном.
19 #
4 М. 21:21; 5 М. 2:26. Звідти Ізраїль відправив послів до аморейського царя Сіхона, що царював у Хешбоні, передати йому прохання Ізраїлю: Дозволь нам пройти через твою землю в наш край.
20Але Сіхон не повірив Ізраїлю, що той хоче лише пройти його околицею. Тож Сіхон зібрав усе своє військо й, отаборившись в Ягці, почав воювати з Ізраїлем.
21І Господь, Бог Ізраїлю, віддав Сіхона й усе його військо в руки Ізраїлю, який їх розгромив. Тож Ізраїль оволодів усім краєм аморейців, котрі мешкали на тій землі.
22Вони зайняли всю аморейську землю від Арнону і до Яббоку, від пустелі й аж до Йордану.
23Невже тепер, коли Господь, Бог Ізраїлю, прогнав аморейців заради Свого народу Ізраїлю, ти зможеш знову оволодіти нею?
24 #
4 М. 21:29; 1 Цар. 11:7. Хіба ти не володієш тим, що дав тобі у володіння твій бог Кемош? Тому все, що віддав нам Господь, наш Бог, – усім тим будемо володіти ми!
25 #
4 М. 22:2. Хіба ти чимось кращий від моавського царя Валака, Ціппорового сина? Хіба він з’ясовував стосунки з Ізраїлем, або пробував його завоювати?
26Отже, коли протягом трьохсот років проживав Ізраїль у Хешбоні та в належних до нього околицях, в Ароері та в належних до нього околицях, – тобто в усіх містах, що з обох боків Арнону, – чому ви протягом усього того часу не відбирали землі?
27 #
1 М. 31:53. Я нічим проти тебе не провинився, тоді як ти здійснюєш проти мене злочин, оголошуючи мені війну. Нехай буде суддею Господь, Який сьогодні розсудить між Ізраїльтянами та аммонійськими племенами!
28Однак аммонійський цар не прислухався до слів Їфтаха, з якими той звертався до нього.
Обітниця Їфтаха
29 #
Суд. 6:34. Тоді на Їфтаха зійшов Господній Дух, – він перейшов Гілеад і володіння Манассії, прибув до гілеадської Міцпи, а вже від гілеадської Міцпи вирушив на аммонійців.
30 У той час Їфтах дав перед Господом обітницю в таких словах: Якщо Ти, Господи, дійсно, віддаси аммонійців у мої руки,
31то коли я повертатимусь після перемоги над аммонійськими племенами, хто лише вийде з дверей мого дому мені назустріч, належатиме Господу, і я принесу його у всепалення.
32Тож Їфтах виступив проти аммонійців, аби воювати з ними; Господь же віддав їх у його руки.
33Він наніс їм дуже велику поразку, – від Ароера в напрямку до Мінніту, – захопивши двадцять міст, аж до самого Авель-Кераміму. Таким чином Ізраїльтяни підкорили собі аммонійські племена.
Донька Їфтаха
34І коли Їфтах наблизився до свого дому в Міцпі, назустріч йому з бубнами й танцями вийшла його дочка. Вона ж у нього була одиначкою, – окрім неї, в нього не було ні сина, ні дочки.
35 #
3 М. 27:28. Сталося непередбачене, – і тому коли він її побачив, то роздер свій одяг і закричав: Ой горе, донечко моя, ти нанесла мені непоправного удару, зробивши мене найнещаснішим, адже я дав Господу обітницю, і мушу її дотриматись!
36А вона сказала йому: Таточку мій, раз ти дав таку обітницю Господу, то чини зі мною так, як ти сказав, адже Господь через тебе відплатив твоїм ворогам аммонійцям!
37При цьому вона попросила свого батька: Перш ніж твоя обітниця буде здійснена, відпусти мене на два місяці, аби я пішла, і, мандруючи по горах разом зі своїми подругами, могла оплакати своє дівоцтво.
38І він відповів: Іди! Тож він відпустив її на два місяці. Вона пішла зі своїми подругами й оплакувала своє дівоцтво на горах.
39Після закінчення двох місяців вона повернулась до свого батька, й він виконав відносно неї свою обітницю, так що вона так і не пізнала мужа#11:39 У відповідності з законом, даним через Мойсея, приречене обітницею можна було викупити (див. 3 М. 27:1–8). Крім того, людські жертвоприношення категорично заборонялись, тим більше що це уподібнювалося би служінню язичеському богу Молоху. Дослідники Біблії, у своїй більшості сходяться на думці, що, згідно з контекстом, Їфтах прирік доньку-одиначку на пожиттєве дівоцтво, віддавши її на служіння в Святилищі, а Їфтах втратив можливість мати нащадків, що також було не меншою трагедією, ніж втратити її через смерть. . І ввійшло в Ізраїлі у звичай таке:
40щороку ізраїльські дівчата з Гілеаду відправляються на чотири дні оплакувати дочку Їфтаха.
Поточний вибір:
КНИГА СУДДІВ 11: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)