Тоді прийшли до Ісуса книжники й фарисеї з Єрусалима і кажуть:
Чому Твої учні порушують передання предків? Бо не миють своїх рук, коли їдять хліб.
Він же сказав їм у відповідь: А чому ви порушуєте заповідь Божу своїм переданням?
Бо Бог заповів: «Шануй свого батька і матір», — і: «Хто злословить батька чи матір, того слід покарати смертю», —
а ви кажете: Хто скаже батьку чи матері: Дар Богу те, чим ти від мене скористався б, —
той може не шанувати свого батька чи свою матір. Так ви скасували заповідь Божу своїм переданням.
Лицеміри! Добре прорік про вас Ісая, кажучи:
Цей народ наближається до Мене своїм язиком і шанує Мене вустами, та його серце далеке від Мене.
Та даремно шанує Мене, навчаючи вченням — людським заповідям.
І, підізвавши народ, сказав йому: Слухайте і розумійте.
Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але що виходить з уст, те оскверняє людину.
Тоді підійшли Його учні і сказали Йому: Ти знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
Він же сказав у відповідь: Усяка рослина, яку посадив не Мій Небесний Отець, буде викорінена.
Облиште їх: вони сліпі поводирі сліпих; а якщо сліпий веде сліпого, то обидва упадуть у яму.
Петро сказав Йому у відповідь: Поясни нам цю притчу.
Ісус сказав: І ви досі нетямущі?
Ви ще не розумієте, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить у вбиральню?
А що виходить з уст, виходить із серця, і воно оскверняє людину.
Бо з серця виходять злі думки, вбивства, перелюби, блуд, крадіжки, лжесвідчення, лихослів’я —
це вони оскверняють людину, а їсти немитими руками не оскверняє людину.