Псалми 109

109
1Для диригента. Псалом Давида.
О Боже, Котрому молюся, не мовчи!
2Бо злі язики нагострились на мене,
обплутали мене брехнею.
3Накинулись на мене безпричинно,
ведуть про мене балачки гидкі.
4У відповідь на ласку, вони кинулись на мене,
хоч навіть я за них молився.
5За все добро, що я зробив, сплатили лихом,
і за любов мою ненавистю сплатили.
6Вони говорили: «Безбожника йому у допомогу дайте,
правицею його хай ворог буде.
7Отак в суді здобуде перемогу кривдник,
його ж молитви гріх його засвідчать.
8Та хай обірветься негідника життя,
й його заступить інший чоловік.
9Осиротіють діти, овдовіє жінка.
10Хай діти жебраками помандрують з краю в край,
вигнанцями, адже в руїнах буде дім.
11Хай лихварям дістанеться усе, що він надбав,
хай зайди загребуть усе, заради чого працював він!
12Аби ніхто його не пожалів,
аби сиріт його ніхто не приголубив!
13Насамкінець хай люди проженуть його,
нехай нащадки з пам’яті зітруть його ім’я.
14Хай пам’ятає Бог завжди гріхи його батьків,
ніколи не простяться його матері гріхи.
15Хай ті гріхи Господь повік запам’ятає,
а на землі вони забудуться навік.
16Він гадки про добро ніколи він не мав,
переслідував нещасних жебраків
й духовно гнаних прирікав до страти.
17Любив прокляття насилати на інших,
щоб обсідали їх нещастя,
ніколи не хотів благословить людей,
тож хай добра йому повік не буде.
18Прокляття він носив, немов той одяг.
Тож хай розбухне від проклять, як від води,
хай лоєм на кістках прокляття наростають.
19Нехай в прокляттях ходить, як в плащі,
і ними ж підперезаний, немов паском.
20Як твердять кривдники, Господь послав їх.
Ось що вони мені зробили:
обмовили так підло мою душу.
21А Ти, мій Господи, Володарю,
роби зі мною все, що Тобі краще.
Врятуй мене, Ти ж випромінюєш любов і ласку.
22Я — жебрак убогий,
у грудях серце, наче трут.
23Моє життя згасає, мов день,
вечірня довга тінь його накрила.
Я почуваюся, мов зметений додолу жук.
24Від спраги вже тремтять коліна,
стає без їжі виснаженим тіло.
25Став осоружним, ненависним для людей:
подивляться вони й хитають головою у відразі.
26Тож Господи, допоможи мені,
врятуй, мій Боже, щедрістю Своєї ласки!
27Аби переконалися вони,
що це Твоя потуга мене порятувала від біди.
28Благословеннями зроби прокляття їхні,
на їхні голови хай соромом впадуть нападки їхні,
аби щасливим був слуга Твій.
29Ганьбу хай носять кривдники, як носять плащ,
приниження хай носять, наче одяг».
30Я щиро вдячний Господу моєму,
Його вславляю на зібранні велелюднім.
31Бо від убогого праворуч Він стоїть,
щоб врятувати від тих, хто прагне приректи на смерть їх.

Поточний вибір:

Псалми 109: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності