Книга Приказок 26

26
Приказки про дурнів
1Як сніг влітку, як дощ у жнива,
так дурню слава не пасує.
2Як пташка тріпоче крильцями, як ластівка літає,
так і незаслужене прокляття пролетить повз
і нічого з тобою не трапиться.
3Для коня — батіг, для віслюка — вуздечка,
а для спини глупаків — палиця!
4Неможливо невігласу дати розумну відповідь:
відповідаючи дурневі такою ж дурницею,
сам станеш схожим на нього.
5Відповіси дурневі так же, як він запитав,
йому здаватиметься, що він мудрий.
6Хто передає послання через дурня,
той відтінає ноги, накликає на себе біду.
7Для невігласа сказати розумну річ також складно,
як для кульгавого стрибати.
8Вшановувати дурня,
то прив’язувати до пращі камінь
(нікуди він не полетить).
9Для дурня сказати розумну річ також складно,
як для п’янички витягти занозу з долоні.
10Хто наймає дурня чи безрідного п’яничку,
той ніби лучник, що стріляє в натовп,
невідомо, хто постраждає.
11Як собака, що повертається до того, що зригнув,
так і дурень повторює свої помилки.
12Чи бачили ви людину, яка собі здається мудрою?
На дурня ліпше покластися, ніж на неї.
13Ледачий репетує:
«На дорозі лев! На вулиці лев, я не можу вийти!»#26:13 На дорозі… вийти Зміст цієї приказки близький до української: «Вовків боятися — в ліс не ходити».
14Як двері повертаються на завісах,
так ледачий крутиться в ліжку.
15Ледачий опускає руку в миску,
а до рота її піднести вже ліньки.
16Ледачому здається, що він мудріший за тих сімох,
що зважено відповідають.
17Той, хто втручається в чужу суперечку,
подібний до того, хто смикає за вухо чужого пса.
18-19Той, хто дурить ближнього, примовляючи: «Я пожартував!» —
подібний до дурня, що стріляє палаючими стрілами у повітря,
і випадково вбиває інших.
20Без дров вогонь згасне,
так і сварка без наклепника вщухне.
21Вугілля — для жару, дрова — для вогнища,
а пащекувата людина — для роздмухування сварок.
22Слова наклепника, неначе смачні наїдки,
вони теж проникають у душу слухача.
23Як нещире срібло, що блищить на черепках,
так і палкі уста — коли недобре серце.
24Ворог прикривається солодкими устами,
а в душі плекає зраду.
25Якщо він говорить лагідним голосом, не вірте йому,
бо сім гидот намислив він у серці.
26Ненависть приховують обманом,
її зло виявиться на зібранні велелюднім.
27Той, хто копає яму, сам упаде в неї,
а хто котить камінь, під нього сам потрапить.
28Брехливий язик ненавидить тих, на кого зводить наклеп,
та підступні уста призведуть до біди.

Поточний вибір:

Книга Приказок 26: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності