Від Матвія 18
18
Хто є самим великим у Царстві Небеснім
(Мк. 9:33-37; Лк. 9:46-48)
1Саме тоді учні підійшли до Ісуса і спитали: «Хто є найвеличнішим у Царстві Божому?» 2-3Тоді Він покликав до Себе дитину, поставив перед ними й мовив: «Істинно кажу вам, поки ви не змінитесь і не станете мов діти серцем своїм, то ніколи не ввійдете до Царства Небесного. 4Отже, хто буде покірливим, подібно до цієї малої дитини, той стане найвеличнішим у Царстві Небеснім. 5Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене».
Ісусові застороги проти гріха
(Мк. 9:42-48; Лк. 17:1-2)
6«Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в глибокому морі. 7Горе світу цьому від каменів спотикання#18:7 від каменів спотикання Або «спотикання від гріха»., бо вони завжди існуватимуть, та горе тому, через кого вони з’являються. 8Якщо рука твоя чи нога примушує тебе на гріх, відітни її і викинь геть. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки та ноги, та потрапити у пекло незгасне. 9Якщо твоє око спричиняє спотикання, виколи його та викинь геть, бо краще ввійти у вічне життя з одним оком, ніж, маючи обидва, бути кинутим до пекельного вогню».
Притча про заблудлу вівцю
(Лк. 15:3-7)
10«Глядіть, не ставтеся зверхньо до жодного з цих малих дітей, бо кажу Я вам, що їхні Ангели-охоронці на Небі завжди перебувають із Батьком Моїм Небесним. 11[Бо Син Людський прийшов, щоб врятувати загублених]#18:11 Цей вірш міститься у деяких древньогрецьких рукописах..
12Як ви думаєте, коли хтось із вас має сто овець, і одна з них заблукає, то чи не залишить він оті дев’яносто дев’ять на схилі гори й чи не піде шукати її? 13Істинно кажу вам: коли він знайде її, то буде їй радий більше, ніж тим дев’яноста дев’ятьом, що не заблукали. 14Так само й Отець ваш Небесний не хоче, щоб хтось із малих отих дітей заблукав».
Як ставитися до гріхів брата свого
(Лк. 17:3)
15«Якщо брат твій має гріх проти тебе#18:15 проти тебе У деяких древньогрецьких текстах цих слів немає., іди й покажи йому помилку наодинці. Якщо він тебе послухає, то ти повернув собі брата. 16Якщо ж ні, то візьми ще одного або двох свідків із собою, щоб кожне зауваження було підтверджене устами ще двох або трьох свідків#18:16 Якщо ж… свідків Див.: Повт. Закону 19:15.. 17Якщо ж він відмовиться вислухати, розкажи про все церкві. Якщо ж він і церкву не послухає, то стався до нього як до безбожника чи збирача податків.
18Істинно кажу вам: коли ви судитиме на землі, те буде судом Божим, а коли ви обіцятиме прощення тут на землі, то буде прощення від Господа#18:18 коли… від Господа Буквально «що поєднаєте на землі, буде поєднане й на небі, а що відпустите на землі, буде відпущене й на небі».. 19-20І ще істинно кажу вам: якщо двоє з вас тут на землі погодяться про щось і молитимуться про це, хоч би що то було, воно буде здійснене для них Отцем Моїм Небесним. Бо там, де двоє чи троє збираються разом в ім’я Моє, Я теж буду серед них».
Прощення братових гріхів
21Тоді Петро підійшов до Ісуса й сказав: «Господи, скільки разів я маю прощати свого брата#18:21 свого брата Або «когось»., коли він грішить проти мене, може, сім разів?» 22Ісус йому відповів: «Кажу тобі, що не лише сім разів. Ти мусиш прощати його навіть коли він согрішить проти тебе сімдесят сім разів!#18:22 сімдесят сім разів Або «сімдесят по сім разів», дуже велике число. Це означало, що прощення має бути безмежним.
23Отже, Царство Небесне подібне до царя, який вирішив упорядкувати рахунки зі своїми слугами. 24І як тільки він почав це робити, привели до нього боржника, який був винен десять тисяч талантів. 25Оскільки той не мав, чим сплатити борг, цар наказав продати його разом з жінкою, дітьми та майном, що той мав, аби повернути гроші. 26Тоді слуга впав на коліна і почав благати: „Зажди трохи і, клянуся, я поверну все!” 27І змилосердився цар, простив той борг і відпустив його.
28Коли слуга пішов, то знайшов одного зі своїх побратимів, який був винен йому сто динарів, схопив того за горло і сказав: „Поверни все, що винен мені!” 29Той упав на коліна й почав благати: „Зажди трохи, і я поверну все!” 30Але перший слуга відмовив, пішов і кинув його за грати на весь час, аж доки не сплатить борг.
31Коли інші слуги побачили, що сталося, то дуже обурились і пішли розповіли про все хазяїну. 32Цар покликав того слугу й мовив до нього: „Ти — негідний рабе! Я простив тобі весь твій борг, бо ти благав мене! 33То хіба ти не мусив так само виявити милосердя до свого побратима, як я це зробив?” 34І, розгнівавшись, він звелів покарати слугу і тримати у в’язниці, аж доки той не сплатить усе вповні. 35Ось як Мій Отець Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас від усього серця не простить брата чи сестру свою».
Поточний вибір:
Від Матвія 18: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International