Йов 24

24
Страждання убогих під гнітом безбожників
1«Чому Всемогутній бачить весь наш час,
а ми про дні Його не знаємо нічого?
2Лихі людці межі переставляють на свій розсуд,
крадуть худобу і женуть на інше пасовисько.
3І у сиріт крадуть вони ослів,
і відбирають за борги худобу у вдів.
4Збивають бідняків з путі,
й вони десь переховуватись мусять.
5Мов дикі віслюки, сіроми у пустелі бродять,
вишукують в пісках, де б хліб знайти для діток.
6Вони збирають на полях багатіїв солому,
у кривдників по виноградниках збирають рештки.
7Голі й неприкриті, ніч вони проводять,
від холоду нема чим захиститись.
8Під зливами до нитки промокають в горах
і туляться до виступів гірських, аби сховатись.
9Зловмисники сиріток від грудей крадуть,
беруть дітей у бідних як заставу#24:9 беруть… як заставу У Гебрейському тексті цей вірш розташований після 24:3.
10Тиняються вони із неприкритим тілом,
самі голодні, ситому снопи несуть.
11Оливу з-поміж жорен добувають,
із винограду вина чавлять,
а самі ж геть від спраги чорні.
12По місту котить хвилі стогін мертвих,
поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує.
Та Бог поводиться так ніби все нормально.
13Є ті, для кого світло — ворог,
вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.
14Убивця в сутінках встає,
слабких вбиває та нужденних,
а ніч настане, тоді злодієм він стає.
15Про вечір мріє перелюбник і каже:
„Хто мене побачить?” —
й обличчя прикриває своє.
16Вони вночі в оселі прокрадаються,
удень, замкнувшись, причаїлись по кутках,
адже до світла геть вони не звикли.
17Для них глибока ніч — то ранок,
бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.
18Вони, мов та билина у стрімкім потоці,
і проклята земля, що їм дісталася у спадок,
тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.
19Як посуха і спека талий сніг крадуть,
так і Шеол поглине грішників земних.
20Забуде про людину рідна матір,
і черви посмакують ним,
йому немає місця в пам’яті людській,
і гине зло, як дерево з оголеним корінням.
21Бездітну жінку нечестивець ошукає,
і помічником не буде він вдові.
22Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх
й стають могутніми самі,
однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.
23На мить їм успіх і багатство голову кружляє,
а завтра що?
24Зловмисникам недовго тішитися і пишатись,
так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт,
і зріжуть їх, як колоски пшениці.
25Якщо це все не так, хай доведуть мені,
що я брехун, й моєму слову не повірять».

Поточний вибір:

Йов 24: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності