2 Книга Хронік 20
20
Єгошафат перемагає Моав і Аммон
1Згодом моавійці, аммонійці й частина меунійців#20:1 меунійців Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких перекладах. У древньогебрейських текстах — «аммонійців». пішли війною на Єгошафата.
2Люди прийшли і сказали Єгошафату: «Величезне військо йде проти тебе з Едома, з-за моря#20:2 моря Тобто «Мертвого моря».. Вони вже в Хазазон-Тамарі» (тобто в Ен-Ґеді). 3Стривожений Єгошафат вирішив спитати поради в Господа і проголосив піст по всій Юдеї. 4Юдеї зібралися разом шукати Господньої допомоги. Вони й справді посходилися з усіх міст Юдеї шукати Його.
5Тоді піднявся Єгошафат перед зібранням Юдеї та Єрусалима у храмі Господньому перед новим подвір’ям і сказав:
6«О Господи Боже наших батьків, чи ж не Ти — Бог Небесний? Ти правиш усіма царствами й народами. Влада і могутність в руках Твоїх, і ніхто не може Тобі протистояти. 7О наш Боже, хіба ж не Ти вигнав жителів цієї землі заради Своїх людей Ізраїлю й віддав її навіки нащадкам Авраама, Твого друга? 8Вони жили на ній і побудували святиню в ім’я Твоє, кажучи: 9„Якщо нещастя впаде на нас: меч покарання, чи чума, чи голод — ми станемо перед лицем Твоїм у храмі, який носить ім’я Твоє. І коли ми звернемося до Тебе в розпачі, Ти почуєш нас і порятуєш”.
10Але нині тут аммонійці, моавійці та люди з гори Сеїр, чиї землі не дозволено було завоювувати Ізраїлю, коли вони йшли з Єгипту#20:10 чиї землі… Єгипту Див.: Повт. Закону 2:4-9, 19., тож ізраїльтяни обминули ті землі й не знищили їх. 11Подивися, як вони віддячують, вони йдуть проти нас, аби вигнати нас із землі, яку Ти дав нам у спадок. 12О наш Боже, хіба не засудиш Ти їх? Адже не маємо ми сил, щоб протистояти такому величезному війську, що йде війною на нас. Ми не знаємо, що нам робити, і тому очі наші звернені до Тебе»#20:12 очі… до Тебе Тобто «ми сподіваємося на Твою допомогу»..
13Усі юдеї з жінками, дітьми та немовлятами стояли перед Господом. 14Тоді Дух Господній зійшов на Ягазіела, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єєла, сина Маттанії, левита та нащадка Асафа, коли той стояв посеред зібрання. 15Він сказав: «Слухай, царю Єгошафате, й усі, хто живе в Юдеї та Єрусалимі! Ось що каже вам Господь: „Не бійтеся й не лякайтеся цього величезного війська, бо битва це не ваша, а Божа. 16Завтра виступайте проти них. Вони будуть підніматися перевалом Зіз, а ви доженіть їх у кінці долини в пустелі Єруел. 17Не бийтеся в цій битві. Займіть свої лаштунки. Стійте непохитно й дивіться, як Господь спасе вас. О, Юдеє та Єрусалиме, не бійтеся й не лякайтеся. Виходьте завтра їм назустріч, і Господь буде з вами!”»
18Єгошафат вклонився до землі, і всі люди Юдеї та Єрусалима впали долілиць у молитві Господу. 19Потім кілька левитів з колін Когата й Кори підвелися й голосно уславили Господа, Бога Ізраїлю.
20Рано-вранці вони пішли в пустелю Текоа. Коли вони виступили, Єгошафат став і сказав: «Послухайте мене, юдеї та люди Єрусалима! Вірте в Господа нашого Бога, то будете мати підтримку; і вірте в пророків, і будете мати успіх». 21А потім Єгошафат призначив співців Господніх восхваляти Його велич і святість, і йшли вони поперед війська, вигукуючи:
«Дякуйте Господу,
любов Його щира навічно!»
22Коли вони почали співати й прославляти, Господь влаштував засідки для аммонійців, моавійців та людей з гори Сеїр, які виступили проти Юдеї, і їх було розбито. 23Аммонійці та моавійці кинулися на людей з гори Сеїр, щоб вигубити й винищити їх. Після того, як вони знищили людей Сеїру, вони почали вбивати одне одного.
24Коли юдеї дійшли до місця, з якого видно було пустелю, вони поглянули, очікуючи побачити величезне військо, але побачили лише мертві тіла на землі, жоден не врятувався. 25Єгошафат і його люди пішли збирати здобич і знайшли силу-силенну зброї, одягу та різноманітних коштовностей було більше, ніж могли забрати з собою. Здобичі було так багато, що вони збирали її протягом трьох днів. 26На четвертий день вони зібралися в долині Верака, де уславили Господа. Ось чому ця долина називається долиною Верака й по сьогодні.
27Потім усі люди Юдеї та Єрусалима на чолі з Єгошафатом з радістю повернулися до Єрусалима, бо Господь дав їм втіху від перемоги над ворогами. 28Вони увійшли в Єрусалим і попрямували до храму Господнього з арфами, лютнями та сурмами.
29Страх Божий охопив усі царства, коли почули вони, як Господь розправився з ворогами Ізраїлю. 30І царство Єгошафата перебувало в мирі, бо його Бог дав йому спокій з усіх боків.
Кінець Єгошафатового царювання
31Отак Єгошафат царював в Юдеї. Йому було тридцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти п’яти років. Його матір звали Азува, яка була дочкою Шилхі. 32Єгошафат жив, як і його батько Аса, не відступав від його шляхів і чинив праведно в очах Господніх. 33Однак узвишшя не було знесено, і люди все ще не навернули серця свої до Бога їхніх батьків.
34Інші події правління Єгошафата, від початку до кінця, описані в літописах Єгу, сина Ханані, що записані в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
35Пізніше Єгошафат, цар юдейський, уклав Угоду з Агазією, царем ізраїльським, який чинив зле. 36Він домовився з ним побудувати торговельні кораблі, щоб плисти в Таршиш. Їх було збудовано у Еціон-Хевері. 37Еліезер, син Додавагу з Мареші, пророкував не на користь Єгошафата, кажучи: «Через те, що ти уклав Угоду з Агазією, Господь знищить усе, що ви побудували». Кораблі розбилися і не змогли пливти, аби торгувати.
Поточний вибір:
2 Книга Хронік 20: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International