1 Книга Царів 18
18
Ілля і Овдій
1На третій рік засухи слово Господнє було до Іллі: «Іди й постань перед Агавом, і Я пошлю дощ на цю землю». 2Тож Ілля пішов, щоб постати перед Агавом. Був тоді страшний голод у Самарії.
3І Агав закликав до себе Овдія, який був управляючим палацом. (Овдій був відданим віруючим у Господа. 4Коли Єзевел убивала пророків Господніх, Овдій заховав сто пророків у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу та воду). 5Агав сказав Овдієві: «Іди по землях до всіх струмків та ярів. Може, ми знайдемо трохи трави, щоб не повмирали коні та мули, щоб ми не мусили вбивати якихось наших тварин». 6Тож вони поділили землі, які повинні були обійти, Агав пішов в одному напрямку, а Овдій в другому.
7По дорозі Овдієві зустрівся Ілля. Овдій упізнав його, вклонився до землі й промовив: «Чи це справді ти, мій володарю, Іллє?»
8Ілля відповів: «Так, піди й скажи своєму господарю: „Ілля бажає його бачити”».
9«Що поганого я зробив, — запитав Овдій, — що ти посилаєш свого слугу до Агава на смерть? 10Так само напевне, як і те, що Господь твій Бог живий, не існує жодного народу чи царства, куди б мій хазяїн не посилав у пошуках тебе. І коли народ чи царство заявляли, що тебе там немає, він змушував їх заприсягтися, що вони не можуть тебе знайти. 11А зараз ти мені кажеш піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. 12Я не знаю, куди Дух Господній може тебе занести, коли я піду. І якщо я піду і скажу Агаву, а він тебе не знайде, він мене вб’є. Я, твій слуга, йшов за Господом з дитинства. 13Чи не чув ти, мій володарю, що я зробив, коли Єзевел побивала пророків Господніх? Я сховав сто пророків Господніх у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу й воду. 14А зараз ти кажеш мені піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. Він мене вб’є!»
15Ілля відповів: «Як Господь Всемогутній, Якому я служу, — живий, так само напевне я постану сьогодні перед Агавом».
Ілля на горі Кармел
16Тож Овдій пішов назустріч Агавові, розповів йому, і Агав пішов зустріти Іллю. 17Коли він побачив Іллю, він сказав йому: «Це ти той, хто приносить неспокій в Ізраїль?»
18«Я не приносив неспокою до Ізраїлю, — відповів Ілля. — А ти й рід твого батька накликали лихо нехтуванням Господніми заповідями і службою Ваалові. 19А тепер збери людей з усього Ізраїлю, щоб вони зустрілися зі мною на горі Кармел. І приведи чотириста п’ятдесят пророків Ваала і чотириста пророків Ашери, які їдять за столом#18:19 їдять за столом Тобто «приближені». Єзевел».
20Тож Агав розіслав заклик по всьому Ізраїлю й зібрав пророків на горі Кармел. 21Ілля вийшов перед людьми і сказав: «Коли ж ви вирішите кому поклонятися: якщо Господь є Богом, слідуйте за ним, а якщо Ваал є Богом, слідуйте за ним».
Але люди нічого не сказали.
22Тоді Ілля сказав їм: «Я залишився єдиний пророк Господній, а у Ваала чотириста п’ятдесят пророків. 23Візьміть для нас двох биків. Дайте їм вибрати одного для себе, і нехай вони поріжуть його на шматки й покладуть на дрова, але не запалюють. Я підготую іншого бика й покладу на дрова, але не запалюватиму. 24Тоді ви назвете на ім’я вашого бога, а я назву на ім’я Господа. Бог, який відповість вогнем, і є Богом».
Тоді всі люди промовили: «Ти кажеш правильно».
25Ілля сказав пророкам Ваала: «Виберіть одного з биків і спершу його приготуйте, оскільки вас так багато. Назвіть на ім’я свого бога, але не запалюйте вогонь». 26Вони взяли бика, якого їм дали, й приготували його. Потім вони називали ім’я Ваала від ранку до півдня. «О Ваале, дай нам відповідь!» — кричали вони. Але не було відповіді. Ніхто не відповів. І вони танцювали навколо жертовника, який збудували.
27Опівдні Ілля почав насміхатися з них. «Кричіть голосніше, звичайно ж він бог! Мабуть, він замислився, чи зайнятий, чи подорожує. Може, він спить, і його треба розбудити?»
28Тож вони кричали голосніше й лупцювали себе мечами та списами, за їхнім звичаєм, поки не потекла кров. 29Полудень минув, а вони продовжували свої навісні пророкування, поки не настав час вечірніх жертвоприношень. Але не було відповіді, ніхто не відповідав, ніхто не звертав уваги.
30Тоді Ілля сказав усім людям: «Ідіть до мене». Вони пішли до нього, і він полагодив вівтар Господній, який було зруйновано. 31Ілля взяв дванадцять каменів, по одному для кожного з колін нащадків Якова, до якого прийшло слово Господнє, коли Він сказав: «Твоє ім’я буде Ізраїль». 32З тих каменів він зробив вівтар в ім’я Господнє і викопав рівчак навколо нього, досить великий, щоб умістити дві сеї#18:32 дві сеї Приблизно 14,6 л. насіння. 33Він зібрав дрова, порізав бика на шматки й поклав на дрова. Тоді він сказав їм: «Наповніть чотири великі жбани водою і полийте жертву й дрова».
34«Зробіть це ще раз», — сказав він, і вони зробили це ще раз.
«Зробіть це втретє», — наказав він, і вони зробили це втретє. 35Вода стекла навколо жертовника і навіть заповнила рівчак.
36В час жертвоприношення пророк Ілля вийшов наперед і проголосив молитву: «О Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля, нехай стане відомо сьогодні, що Ти — Бог Ізраїлю, і що я, Твій слуга, зробив усе це за Твоїм наказом. 37Дай мені відповідь, о Господи, дай мені відповідь, щоб ці люди знали, що Ти, о Господи, є Бог, і що Ти привертаєш їхні серця назад».
38Тоді вогонь Господній упав і запалив жертву, дрова, каміння й землю, а також злизав воду з рівчака.
39Коли всі люди побачили це, вони впали долілиць і гукнули: «Господь — це Бог! Господь — це Бог!»
40Тоді Ілля наказав їм: «Схопіть пророків Ваала. Не дайте жодному втекти!» Вони схопили їх, Ілля привів їх у Долину Кішон і стратив там.
41І сказав Ілля Агаву: «Піди поїж і попий, бо це шум сильного дощу». 42Тоді Агав пішов поїв і попив, а Ілля забрався на вершину гори Кармел, нахилився до землі й сховав обличчя між колін.
43«Піди подивись у бік моря», — сказав він своєму слузі. Той пішов і подивився. «Нічого там немає», — сказав він.
Сім разів Ілля повторював: «Іди знову».
44На сьомий раз слуга доповів: «Хмарка, маленька, як чоловіча долоня, піднімається з-за моря».
Тож Ілля сказав: «Піди скажи Агаву: „Запрягай свої колісниці і їдь униз, поки дощ не зупинив тебе”».
45Тим часом небо почорніло від хмар, здійнявся вітер, і почалася сильна злива. І Агав поїхав до Єзреела. 46Сила Господня спустилася на Іллю і, запхнувши плащ за пояс, він біг перед Агавом увесь шлях до Єзреела.
Поточний вибір:
1 Книга Царів 18: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International