Римляни 1:8-17

Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту. Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю, усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого; се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю. Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами. Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я. От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати. Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові. Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.