Матей 9:1-13

І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город. Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої. Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить. І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших? Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи? От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого! І, вставши, пійшов до дому свого! Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям. І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним. І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його. І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками? Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим. От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.