Йов 34
34
1І говорив Еліуй дальше й казав: 2Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні! 3Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї. 4Зложім суд між собою й визнаймо, що добре. 5Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду. 6Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена. 7Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду, 8Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними? 9Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу. 10Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду, 11Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому. 12Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду. 13Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй? 14Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, - 15Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися. 16От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої. 17Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти? 18Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники? 19Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його. 20Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою. 21Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його. 22Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі. 23Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом. 24Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх, 25Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають, 26Як беззаконних, карає він їх перед очима в других. 27За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти, 28Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених. 29Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? - все одно, чи народ, чи один чоловік, 30Щоб лицемір не царював, блазнячи народ. 31От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити; 32А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду. 33Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш. 34Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує: 35Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду. 36Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним. 37Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
Поточний вибір:
Йов 34: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть