Вiд Марка 13
13
1І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
2Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується! 3Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: 4Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має? 5Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
6Бо багато-хто прийдуть в Ім’я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох. 7І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. 8Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. 9Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. 10Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана. 11Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. 12І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють. 13І за Ім’я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! 14Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
15І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. 16І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. 17Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні! 18Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! 19Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде. 20І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні. 21Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри. 22Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних. 23Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед. 24Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла,
25і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться... 26І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою. 27І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба. 28Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима. 30Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться! 31Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! 32Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець. 33Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! 34Як той чоловік, що від’їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. 35Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком. 36Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано. 37А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!
Поточний вибір:
Вiд Марка 13: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962