Тоді підходять до Ісуса фарисеї і книжники з Єрусалима й питають:
Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.