Вечір перед СВІТАНКОМVzorec

Вечір 2

Після емоційного дня вечір здається аж надто спокійним. Всім хочеться щось сказати, та жоден не хоче бути першим. Вони давно, а можливо й ніколи не бачили свого Вчителя таким. Вони бачили Його стомленим, голодним, натхненним, мовчазним, захопленим, але сердитим... Можливо востаннє Він був таким, коли вони не могли вигнати демона із одного юнака. Але ні! Годі й порівнювати з тим, що було сьогодні зранку. 

Ісус перевертав столи? 

Та ну! 

Він виганяв людей із храму? 

Не може бути! 

Він прив‘язав мотузки до палиці і шмагав ними по землі так, що аж вуха закладало? 

Ми точно про Ісуса?

Що ж так змінило Його сьогоднішній погляд? Що спонукало діяти не так як раніше? Де спокій, врівноваженість, стриманість?

Причина, насправді, проста - підміна цінностей. Те, що мало вказувати на найбільшу ЦІННІСТЬ, стало важливішим за неї. Те, що в кінцевому результаті мало би вказати на ціну НАЙЦІННІШОГО АГНЦЯ, стало не більше ніж барижництво, спекуляція, нажива. Те, що було лиш дороговказом, стало важливішим за ШЛЯХ.

Тому й вечір був мовчазним, хоч усередині й кипіло. З одного боку всіх охоплювало захоплення від того, який сміливий їхній Учитель, а з іншого боку страх, чи правильно вони зрозуміли даний урок! Чи не наплутали вони, для чого дійсно призначений ДІМ їхнього життя. Для ЦІННОСТЕЙ чи дрібниць. 

Сьогодні вечір. Вечір погляду всередину себе. Пасха скоро!