Від Марка 7

7
Закон Божий — важливіший від правил людських
(Мт. 15:1-20)
1Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму. 2Вони побачили деяких Ісусових учнів, які їли «нечистими» руками, тобто неомитими. 3Бо фарисеї і всі юдеї, дотримуючись традицій своїх пращурів, які не беруться до їжі, доки не омиють руки особливим, належним чином. 4А повернувшись із ринку, вони не вживають продуктів, поки не омиють їх особливим, належним чином. Існує й багато інших звичаїв, яких вони дотримуються: як то миття чаш, глеків, мідного посуду й лави#7:4 й лави У деяких древньогрецьких перекладах цих слів немає..
5То ж фарисеї та законники запитали Ісуса: «Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?» 6Ісус відповів їм:
«Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах,
та їхні серця далеко від Мене.
7Пошана їхня до Мене — даремна,
бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”.#Іс. 29:13.
8Божу заповідь ви зневажили, а людських звичаїв дотримуєтеся».
9І далі вів Ісус: «У вас це спритно виходить: відкинути Закон Божий заради своїх власних звичаїв. 10Бо Мойсей заповідав: „Шануйте своїх батька й матір”#Вих. 20:12; Повт. Закону 5:16.. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”#Вих. 21:17.. 11-12Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”, — то такий чоловік уже має право не піклуватися про батьків своїх. 13Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. І ще багато подібного ви чините».
Що людину поганить?
14Ісус знову скликав до Себе народ і звернувся до нього: «Всі Мене послухайте і зрозумійте! 15Не існує нічого такого, що ввійшовши ззовні#7:15 ввійшовши ззовні Або «ніяка їжа». в людину, могло б опоганити#7:15 опоганити Тобто зробити непридатною для Бога. Також див.: Мк. 7:20. її. Але заплямувати людину може тільки те, що виходить із неї. 16[Той, хто має вуха, нехай почує!»]#7:16 У деяких древньогрецьких рукописах цього вірша немає.
17Коли Ісус залишив натовп і ввійшов у дім, учні запитали Його про цю притчу. 18І Він відповів: «Невже ви не зрозуміли? Невже не ясно, що людину не може заплямувати ніщо з того, що входить у неї ззовні? 19Бо їжа потрапляє не до серця, а до шлунку, і потім виходить геть». (Так Він проголосив будь-яку їжу чистою, або придатною для вживання).
20Потім Ісус додав: «Людину поганить те, що виходить із неї. 21-22Адже це зсередини, з людського серця виходять лихі думки та блуд, грабіжництво, вбивство, перелюб, жадність, злоба, брехня, непристойність, заздрість, наклеп, пиха й дурість. 23Усе це зло йде зсередини й робить людину нечистою (перед Богом)».
Ісус допомагає поганській дитині
(Мт. 15:21-28)
24Залишивши те місце, Ісус подався до околиць Тира. Він бажав, щоб ніхто не довідався про Його прихід, тож Він увійшов у дім, але так і не зміг утаїтись. 25Одна жінка, в якої дочка була одержима нечистим, почула про Ісуса, прийшла і впала перед Ним на коліна. 26Жінка не була єврейкою, а була родом з сирійській Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати біса з її дочки.
27Ісус сказав їй: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам, по-перше дай дітям наїстися». 28Та вона відповіла: «Так, Господи, але й собакам під столом перепадають крихти від того хліба, що діти їдять». 29Тоді Ісус мовив до неї: «Це дуже добра відповідь, тож іди з миром; біс вийшов із твоєї дочки». 30Жінка пішла додому й побачила, що дочка її лежить у ліжку, а біс і справді залишив її.
Зцілення глухого
31Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя. 32Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки. 33Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика. 34Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!»)
35І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно. 36Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували. 37Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре: навіть глухим повертає слух, а німим дарує новий голос».

Выделить

Поделиться

Копировать

None

Хотите, чтобы то, что вы выделили, сохранялось на всех ваших устройствах? Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь

YouVersion использует файлы cookie, чтобы персонализировать ваше использование приложения. Используя наш веб-сайт, вы принимаете использование нами файлов cookie, как описано в нашей Политике конфиденциальности