БУТТЯ 28

28
1 # 1 М. 24:3. Тож Ісаак, покликавши Якова, поблагословив його і наказав йому: Не бери собі дружини з дочок ханаанських.
2 # 1 М. 24:10. Вставай і йди у Падан-Арам, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, й візьми собі дружину звідтіль, з дочок Лавана, брата твоєї матері.
3А Всемогутній Бог поблагословить тебе, зробить великим і розмножить, так що від тебе вийде громада народів.
4Нехай Він дасть тобі благословення Авраама – тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб вони успадкували землю, на якій перебуваєш, котру Бог дав Авраамові.
5І відпустив Ісаак Якова; той пішов у Падан-Арам, до Лавана, сина Бетуїла-арамійця, брата Ревеки, матері Якова та Ісава.
6 # 1 М. 27:46. Ісав побачив, що Ісаак поблагословив Якова і відіслав його у Падан-Арам, аби взяти звідти собі дружину, і, благословляючи його, звелів: Не бери собі дружини з дочок ханаанських,
7і що Яків послухався свого батька та своєї матері і пішов у Падан-Арам.
8Ісав також зрозумів, що дочки ханаанські не подобаються його батькові Ісааку,
9тому пішов Ісав до Ізмаїла і, крім своїх двох дружин, взяв собі за жінку ще Махалату, дочку Ізмаїла, Авраамового сина, Невайотову сестру.
Сон Якова у Бетелі
10 # 1 М. 26:23. Яків же вирушив з Вірсавії і попрямував до Харана.
11 # 1 М. 28:16–19. Заходило сонце. Тому він угледів підхоже місце і там заночував. Знайшов він у тій місцевості камінь, поклав собі під голову і ліг відпочивати.
12 # Ів. 1:51. Якову приснилася драбина, що стояла на землі, а вершина її сягала аж до неба. Божі ангели піднімалися й опускалися по ній.
13 # 1 М. 17:1. І ось Сам Господь став на неї вгорі й промовив: Я – Господь, Бог твого батька Авраама, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти спиш, дам тобі та твоїм нащадкам.
14 # 1 М. 12:3; Євр. 11:12. А твоїх нащадків буде як земного піску. Вони поширяться на захід і на схід, на північ і на південь. У тобі й у твоїх нащадках благословляться всі племена землі.
15Ось Я з тобою, і оберігатиму тебе всюди, куди підеш, і поверну тебе в цю землю; не залишу тебе, доки не виконаю всього, що Я тобі сказав.
16Прокинувся Яків зі свого сну і проголосив: Є Господь на цьому місці, а я й не знав!
17 # 2 М. 3:5. Його охопив страх, і він сказав: Яке страшне це місце! Це ж ніщо інше, як Дім Божий, небесні брами!
18 # 1 М. 28:22; 3 М. 8:12. Тож, вставши вранці, Яків взяв камінь, який був ним покладений собі під голову, поставив його як стовп і полив на нього зверху оливою.
19 # 1 М. 35:6, 15, 48:3. Яків назвав те місце Бетель; хоча спочатку назва цього міста була Луз.
20 # 4 М. 21:2. Тут Яків дав таку обітницю: Якщо Бог буде зі мною і оберігатиме мене на дорозі, якою я йду, і дасть мені хліба їсти й одежу зодягнутися,
21так що я повернуся здоровим до дому мого батька, то Господь буде мені Богом,
22 # 1 М. 35:3, 7. а цей камінь, якого я поставив як стовп, буде Божим Домом, і з усього, що Ти даси мені, я неодмінно дам Тобі десятину!

Àwon tá yàn lọ́wọ́lọ́wọ́ báyìí:

БУТТЯ 28: CUV

Ìsàmì-sí

Daako

Ṣe Àfiwé

Pín

None

Ṣé o fẹ́ fi àwọn ohun pàtàkì pamọ́ sórí gbogbo àwọn ẹ̀rọ rẹ? Wọlé pẹ̀lú àkántì tuntun tàbí wọlé pẹ̀lú àkántì tí tẹ́lẹ̀