До римлян 6:1-23
До римлян 6:1-23 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Що ж нам сказати? Чи залишатися нам у гріху, щоб примножити милість Божу? Зовсім ні! Ми померли в гріху, то як же все ще живемо в ньому? Чи ви не знаєте, що коли ми охрестилися в Ісуса Христа, то охрестились і в смерть Його? Тому, хрещенням в Його смерть ми були поховані із Ним для того, щоб так, як Христос був піднесений із мертвих славою Отця, і ми могли мати нове життя. Якщо ми були з’єднані з Ним в такій смерті, яку Він прийняв, то будемо з’єднані з Ним і у воскресінні. Ми знаємо, що наше старе існування розіп’яли разом з Ісусом, щоб наші гріховні тіла загинули і щоб нам не бути більше рабами гріха. Бо той, хто помер, звільнився від влади гріха. Отже, оскільки ми вмерли з Христом, то віримо, що й житимемо з Ним. Бо ми знаємо, що Христос, Який воскрес із мертвих, більше не помре, і смерть більш не має влади над Ним. Смерть, якою Він помер, то була смерть для гріха: раз і назавжди. Життя ж, яким Він живе, — для Бога. Так само і ви вважайте себе померлими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі. Не слід давати гріху панувати у ваших смертних тілах, щоб не піддатися його гріховним бажанням. Не слід також віддавати гріху ніякі члени тіла вашого, щоб не стали вони знаряддям неправедності. Краще віддайте себе Богові як люди, які воскресли із мертвих і тепер живі. І всі частини тіла вашого віддайте Богу як знаряддя праведності. Тож гріх не буде панувати над вами, бо ви живете не під Законом, а в милості Божій. То що ж нам робити? Чи можна нам грішити, раз живемо не під Законом, а в милості Божій? Звісно, ні! Хіба ви не знаєте, що коли ви віддаєте себе комусь на послух, то стаєте рабами того, кого слухаєтеся. Або ви станете рабами гріха (а це шлях до смерті), або рабами, які слухаються Бога (і це приведе до праведності). У минулому ви були рабами гріха, та, дякуючи Богу, ви слухалися усім своїм серцем вчення, якому вас довірили. Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності. (Я наводжу приклад, який люди можуть зрозуміти, бо це важко збагнути). Раніше, як раби, ви віддавали частини свого тіла нечистоті й беззаконню, живучі в гріху. Зараз, так само віддайте частини тіла свого праведності, щоб бути її рабами. І так ваше життя буде присвячене Богу. Бо, коли ви були рабами гріха, то у вас не було праведності; вона не панувала над вами. І який же врожай ви тоді мали? А мали ви те, чого зараз соромитеся, що приносить духовну смерть. Та тепер, коли ви звільнилися від гріха й стали рабами Божими, ви збираєте врожай, що веде до освячення й, у підсумку — до вічного життя. Бо плата від гріха — смерть, а благодатний Дар Божий — вічне життя в Господі нашому Ісусі Христі.
До римлян 6:1-23 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Що ж скажемо? Будемо залишатись у гріху, щоб примножилася благодать? Зовсім ні! Ми померли для гріха: як же нам ще жити в ньому? Чи ви не знаєте, що всі ми, які охрестились у Христа Ісуса, у Його смерть охрестились? Тож ми поховані з Ним через хрещення у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих через славу Отця, так і нам жити в новизні життя. Бо якщо ми були з’єднані з Ним подобою Його смерті, то будемо з’єднані й подобою Його воскресіння, знаючи, що наша стара людина була розп’ята з Ним, щоб було позбавлене сили гріховне тіло, щоб нам вже не бути рабами гріха. Бо хто помер, той звільнився від гріха. Якщо ж ми померли з Христом, то віримо, що й жити будемо з Ним, знаючи, що Христос, воскресши з мертвих, вже не помирає: смерть вже не має над Ним влади. Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога. Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога у Христі Ісусі, нашому Господі. Тож хай не царює гріх у вашому смертному тілі, щоб вам слухатися його в його похотях, і не віддавайте своїх членів гріху у знаряддя неправедності, а віддайте себе Богу як ожилі з мертвих і ваші члени Богу у знаряддя праведності. Бо гріх не буде мати над вами владу, бо ви не під Законом, а під благодаттю. То що? Будемо грішити, тому що ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби для послуху, того ви й раби, кого слухаєтеся: чи то раби гріха на смерть, чи то раби послуху на праведність? Та подяка Богу, що ви, бувши колись рабами гріха, від серця стали слухняними тому роду вчення, якому віддали себе. А звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності. Я говорю за людським міркуванням через неміч вашої плоті. Бо як ви віддавали свої члени в раби нечистоті й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте свої члени в раби праведності на святість. Бо коли ви були рабами гріха, то були вільними від праведності. Який же плід ви мали тоді? Такі діла, за які вам тепер соромно, бо їхній кінець — смерть. А тепер, звільнившись від гріха і ставши рабами Бога, ви маєте свій плід на святість, а кінець — вічне життя. Бо плата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя у Христі Ісусі, нашому Господі.
До римлян 6:1-23 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерти Його, то з’єднаємось і подобою воскресення, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше! Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей, і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности. Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю. Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність? Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали. А звільнившися від гріха, стали рабами праведности. Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення. Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности. Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть. А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне. Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!
До римлян 6:1-23 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
То що скажемо? Будемо залишатися в гріху, аби множилася благодать? Зовсім ні! Ми, що померли для гріха, як далі будемо жити в ньому? Чи ви не знаєте, що ті з нас, які хрестилися в Ісуса Христа, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя. Бо якщо ми з’єдналися з Ним подобою Його смерті, то з’єднаємося з Ним і подобою воскресіння. Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові, бо хто помер, той оправданий від гріха. Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним, знаючи, що Христос, уставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі. Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням; не давайте ваших членів гріхові як знаряддя неправедності, але, як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності. Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю. То що, будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха — на смерть, або послуху — на праведність? Дякувати Богові, що ви були рабами гріха, але сприйняли серцем те вчення, якому віддалися. Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності. Кажу це по-людському, з огляду на немічність вашого тіла. Бо як ви віддавали ваші члени в рабство нечистоті й беззаконню для беззаконня, так тепер віддайте ваші члени в рабство праведності — для освячення. Бо коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведності. Який же плід ви тоді мали? Його ви нині соромитеся, бо його кінець — смерть. Нині ж, звільнившись від гріха і ставши рабами Бога, маєте ваш плід — освячення, а кінець — вічне життя. Адже заплата за гріх — смерть, а Божий дар благодаті — вічне життя в Ісусі Христі, нашому Господі.
До римлян 6:1-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так). Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому? Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились? Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили. Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо, знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху. Хто бо вмер, той визволивсь од гріха. Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним, знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує. Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе. Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім. Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його; анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправдї, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові. Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю. Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде. Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність? Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались. Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди. Почоловічи глаголю ради немочи тїла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистотї і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правдї на сьвятість. Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведностї. Який же тодї мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть. Тепер же визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічнє. Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічнє в Христї Ісусї, Господї нашім.