Псалми 37:7-11 - Порівняти всі версії

Поділитись

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний, бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця... Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого... Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе. Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Терпляче жди діянь Господніх. Не злися, коли зловмисники плетуть підступні плани, ще й успішні. І не засмучуйся, не гнівайся, не піддавайся люті, щоб лиха не накоїть. Бо нечестивців жде кінець, а хто чекає Господа, обіцяну землю здобуде. Ще зовсім трохи, і безбожників не стане, і хоч би як ти видивлявся їх, а відшукати їх буде неможливо. Смиренні успадкують обіцяну землю і житимуть у злагоді й добрі.

Я став нещасний, зовсім згорблений, весь день я тинявся сумний, бо мої стегна зазнали знущань — нема здорового місця на моєму тілі. Дуже пригнічений і принижений, я волав від стогону мого серця. Господи, усі мої бажання — перед Тобою, мій стогін від Тебе не прихований. Моє серце стривожене, моя сила залишила мене, і світло моїх очей — і воно не зі мною.

Вповай тихим серцем на Господа, і дожидай його! Не запалюйся гнївом на того, кому щаститься дорога, на чоловіка, що лихі задуми свої сповняє! Відхиляйсь від гнїву, і не досадуй! Не подавайсь гнїву, щоб творити лихо. Бо лиходїї будуть знищені; хто ж надїється на Господа, ті будуть властенцями землї. Тілько ще трохи, і не буде беззаконника; і споглянеш на місце його, та й нема його. Тихі ж люде займуть землю, і будуть радуватись повним супокоєм.