Приповiстi 30:7-9
Приповiстi 30:7-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
До тебе маю два прохання, тож не відмовляй мені, допоки я живу: неправду і брехню подалі від мене тримай, не давай мені ні бідності, ані багатства, дай їжі стільки, скільки потребую. Інакше пересиченим я стану й Тебе відрину, запитавши: „Як мого Бога звуть?” Або ж в убозтві красти розпочну і Господа ім’я спаплюжу.
Приповiстi 30:7-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім’я мого Бога.
Приповiстi 30:7-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Двох речей прошу я в Тебе, — не позбав мене милості, перш, ніж я помру; безглузде і оманливе слово віддали від мене, не дай мені ні багатства, ні злиднів, а пошли те, що мені потрібне і необхідне, щоб я в достатку не став неправдомовцем і не сказав: Хто мене бачить? Або, щоби, збіднівши, не став злодієм і не клявся Божим Ім’ям.
Приповiстi 30:7-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру: Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом, Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.